Курсовая работа: Технологія і організація утримання і ремонту доріг

- влаштування тонкошарових покриттів з емульсійно-мінеральних та асфальтобетонних сумішей поверх існуючих дорожніх одягів;

- розшивка та герметизація тріщин та швів на покриттях;

- поновлення профілю щебеневих, гравійних поліпшених покриттів з додаванням до 50 % товщини шару нових матеріалів;

- відновлення профілю і посилення окремих ділянок проїзної частини щебеневих, гравійних і ґрунтових доріг з додаванням місцевих дорожньо-будівельних матеріалів: щебеню, гравію, шлаку, кам'яних висівок та т. ін. - до 500 м3 на 1 км;

- перемощення окремих ділянок бруківки (до 50 % загальної площі ділянки);

- суцільний ремонт окремих ділянок дорожнього покриття;

- влаштування тротуарів;

- заміна окремих плит цементобетонних покриттів;

- ремонт віражів на горизонтальних кривих.

І таке інше.

4. Зимове утримання дороги

Розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги виконуємо методом румбів. Будуємо розу об’ємів снігопереносів. Потім виконуємо розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги праворуч Wп та ліворуч Wл.

(4.1)

де К – коефіцієнт кореляції;

gi – снігоперенос по і-му румбу, м3/пог. м;

αі – кут між напрямком ділянки дороги і напрямком і-го румбу, град.

За результатами розрахунків будуємо епюри снігоприносів до дороги.

4.1 Проектування снігозахисту дороги

Проектування снігозахисту дороги виконуємо з урахуванням снігоприносу, снігомісткості існуючих лісосмуг та інших перешкод, затримуючих сніг.

Частину снігу, який приноситься до дороги , затримують існуючі лісосмуги.

W1 = W – Wc ,

де W – об’єм снігоприносу до дороги з лівої або правої сторони, м3/пог.м

W1 – об’єм снігоприносу з урахуванням снігомісткості лісосмуг, м3/пог.м (дефіцит снігомісткості лісосмуг)

Wс – снігомісткість існуючих лісосмуг, м3/пог.м

Відстань від бровки земляного полотна до снігозахисної лісосмуги, ширину лісосмуг та відстань між ними визначаємо за типовими схемами.

Якщо лісосмуга розташована від дороги на відстані меншій, ніж довжина подвітряного снігового шлейфу, на проїзній частині утворюються снігові намети й така лісосмуга не захищає, а, навпаки, сприяє формуванню снігових наметів на дорозі. В такому разі необхідно збільшити ширину лісосмуги і таким чином віддалити крайній ряд насаджень з боку поля від дороги на достатню відстань.

На ділянках доріг, де відведення землі під улаштування нових та посилення існуючих снігозахисних лісосмуг недостатнє, слід застосовувати тимчасові снігоутримуючі засоби та обладнання: переносні решітчасті щити, тимчасові просторові засоби (ТПЗ), полімерні засоби (ТПЗ), полімерні сітки, снігові вали, траншеї та стінки, загорожі із хмизу, очерету та ін.

Щити висотою 1,5 або 2 м установлюють суцільною лінією паралельно осі дороги, прив’язуючи їх до кілків або міцно зв’язуючи верхні кінці. Число рядів та порядок перестановки щитів встановлюють залежно від об’єму снігоприносу.