КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Екотрофологія”

за темою «Теоретико-концептуальні аспекти раціонального харчування»

Зміст

Вступ

1. Визначення екотрофології

2. Продовольча безпека

2.1 Переїдання та його наслідки

2.2 Недоїдання та його наслідки

3. Екологія харчування

3.1 Загальнобіологічні аспекти екології харчування

3.2 Енерговитрати та стратеги їх поповнення

4. Харчування людини у "традиційних" суспільствах

5. Соціально-економічні зміни у суспільстві та харчуванні

6. Традиційна і покупна їжа

Використана література

Вступ

Упродовж усієї історії людства харчування завжди було вагомим і стійким чинником, що визначав рівень розвитку суспільства. Смаки людей різних цивілізацій вироблялися в тісному зв'язку з культурними традиціями кожного народу. Різниця у смаках настільки суттєва, що їжа одних людей викликає подив і несприйняття в інших. На історично сформований традиційний характер харчування вплинули географічне розташування й економічний розвиток, релігія, система культових заборон, звичаї, що визначають спосіб життя. Теорія харчування завжди була важливим і необхідним складником усіх універсальних природничо-наукових концепцій. Незважаючи на те, що останнім часом в уяві людини відбулися відчутні зрушення щодо раціонального харчування, наші знання в цій галузі не можна вважати досконалими.

1. Визначення екотрофології

Через зв'язки глобалізаційного характеру особистість XXIстоліття перебуває у складнішому екологічному, соціальному, професійному середовищі, ніж раніше, й у суперечливішому соціумі. Водночас екологічна компонента набуває дедалі більшого значення, оскільки саме через екологію, яка має справу з об'єктами стихійно-природного характеру й об'єктами, що зазнали антропогенного впливу, наука та суспільство нарешті починають звертати свою увагу на процеси, що відбуваються між елементами системи людина-природа-соціум. Важливим чинником взаємодії цих компонент є харчування. Для людини це основний чинник, що впливає на нормальний стан здоров'я, розвитку, довголіття, творчий потенціал. Людина споживає дари природи, постійно змінюючи, модифікуючи їх у процесі життєдіяльності. Рівень виробництва харчової продукції визначає якість життя спільноти людей, їхню працездатність, впливає на долі цілих народів.

Аналіз динаміки структури харчування населення України за останні 10-15 років виявляє, що нинішні параметри національного здоров'я потребують системно-комплексного програмного підходу до вирішення проблеми харчування населення. Пильна увага до цієї проблеми є очевидною та обґрунтованою, тим паче, що навіть за достатнього в перспективі продовольчого забезпечення населення, враховуючи зниження його енергетичних потреб і ускладнення екологічної обстановки, повністю і своєчасно ліквідувати дефіцити в харчовому статусі в найближчому майбутньому буде неможливо. Проблема раціонального харчування досить складна і широкомасштабна. Вона - своєрідне відображення соціального добробуту країни та населення і наразі в Україні не вирішена, оскільки відсутня єдина державна політика в галузі харчування. Проте треба зазначити, що причиною порушення структури харчування населення України є не тільки низька купівельна спроможність, а й низька культура споживання, неосвіченість у галузі харчування.

В умовах сьогодення виникає потреба не тільки в новій ідеології життя, а й у новій системі знань, побудованій на єдиній теоретичній основі, що охоплює низку питань, які в контексті харчування виходять за межі біологи, екології, медицини, економіки.

Науковий напрям, який запропонував міждисциплінарний холістичний підхід до вивчення проблем харчування людини, заснований на досягненнях природничих, соціальних та економічних наук, дістав назву "екотрофологія" (гр. ойкос - місце проживання, трофе - харчування, логос - вчення). Цей напрям народився в інтелектуальному просторі Німеччини - у Гіссенському університеті ім. Юстуса Лібіха 1965 року.

Екотрофологія навчає, як створити умови, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в раціональному і збалансованому харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров'я, економічному становищу та екологічній ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки.

Неосвіченість у галузі харчування вже призвела до низки негативних наслідків (у тому числі демографічних) у країні, і стало очевидним, що для забезпечення раціонального харчування, підтримання здоров'я всі ми, а не лише медики, технологи та дієтологи, маємо бути обізнаними в галузі харчування людини. Адже, як сказав індійський філософ А. Парікчай: сила у того, хто знає.

2. Продовольча безпека

Продовольча безпека означає, що основні харчові продукти доступні для всіх людей у будь-який час і економічно, і фізично. Це потребує не тільки достатньої кількості харчових продуктів. Необхідно, щоб у людей був вільний доступ до них, щоб вони мали "право" наїжу, виробляючи її самостійно, купуючи її або користуючись послугами державної системи розподілу продовольства. Доступність продовольства, таким чином, є необхідною умовою продовольчої безпеки.

Загальна доступність продовольства не є проблемою в масштабах усього світу. Навіть у країнах, що розвиваються, виробництво продовольства на особу виросло в 1980-ті роки в середньому на 18%. Вистачає харчових продуктів, щоб забезпечити кожного жителя планети близько 2500 ккал на день (на 200 ккал більше за прожитковий мінімум). Спеціалізована установа ООН з питань продовольства і сільського господарства РАО прогнозує, що до 2010 року продовольча ситуація у світі в середньому поліпшиться (табл. 1.).

Таблиця 1. Доступність калорій для жителів розвинених країн і тих, що розвиваються

Незважаючи на достатню в глобальному масштабі кількість продовольства, надто поширене нераціональне харчування, оскільки продовольство дуже нерівномірно розподіляється за регіонами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--