Курсовая работа: Типологічна подібність образів Одіссея і Синдбада-мореплавця

З великою симпатією ставляться до Синдбада-мореплавця мешканці далеких островів, які проявляють до нього безкорисну великодушність, допомагають набути навички в нових, незнайомих йому заняттях. Невгамовний Синдбад зазнає однієї пригоди за іншою, пригод першої подорожі вистачило б декому на все життя, але Синдбад знову і знову відпускається у мандри.

Частина ІІ. Типологічна подібність образів Одіссея і Синдбада-

мореплавця

Окремі мотиви «Казки про Синдбада-мореплавця» і типологія образу головного героя в деякій мірі співзвучні поемі Гомера «Одіссея».

Форма розповіді Синдбада-мореплавця нагадує розповідь Одіссея: щоб розпочати, потрібна початкова точка, якою у «Казці про Синдбада-мореплавця» стає зустріч бідняка Синдбада з Синдбадом-мореплавцем у його домі, де останній за столом сім ночей підряд розповідає про свої подорожі та пригоди. Одіссей так само зустрічається з царем Алкіноєм і розповідає про свої поневіряння, які умовно можна поділити на дев’ять пригод.

Перша пригода Одіссея – у лотофагів. Буря віднесла кораблі з-під Трої на далекий південь, де росте лотос, покуштувавши якого людина забуває про все і не хоче в житті нічого, крім лотоса. Ця пригода дуже схожа на одну з мандрівок Синдбада-мореплавця, коли його супутники, скуштувавши їжу, втратили розум.

П’ята пригода Одіссея – чарівниця Кірка, цариця Заходу, піднесла посланцям Одіссея вина, меду, сиру і борошна з отруйним зіллям і, поївши цих страв, вони перетворилися на свиней, і Богиня загнала їх у хлів. Врятувався лише один з них і перелякано розповів про це Одіссею, який ні на що не сподіваючись, але й не вагаючись, узяв сук і пішов на допомогу товаришам. Але Гермес, вісник богів, дав йому божу рослину і чари не подіяли на Одіссея. Погрожуючи мечем, він змусив чарівницю дати велику клятву, що вона не задумуватиме проти нього ніякого підступу.

Цікаво, що у «Казці про Синдбада-мореплавця» виникла та сама ситуація: товариші головного героя набули вигляду тварин, і злі чаклуни повинні були їх відгодувати і з’їсти. Сам же Синдбад уцілів, бо не поїв чарівного зілля. Як відмічає І.М.Фільштинський, «подібні пригоди проникли в «Казку про Синдбада-мореплавця», можливо, із «Одіссеї», яка була відома арабам завдяки сірійському перекладу.» [18; 555].

Герої Одіссей і Синдбад-мореплавець – люди сміливі й рішучі. Преш, ніж підкорити природу, вгамувати море і опанувати морські шляхи, Одіссей сміливо відправляється у небезпечну дорогу. Він населяє її своїми мріями і надіями не менше, ніж страхами. Він уявляє і в деякій мірі відтворює природу, сповнену чудес, які людині, можливо, доведеться у майбутньому відкривати та винаходити.

Саме ця здатність у думці уявити собі майбутнє є однією з рис Синдбада-мореплавця. Синдбад – не лише купець, а й цікава сильна людина, котра прагне побачити інші країни. Він любить море і пригоди. Незважаючи на всі перешкоди, що зустрічаються Синдбаду під час його подорожей, він завжди бореться за життя і завжди перемагає.

Обережність, холоднокровність, розважливість – головна зброя комерсанта. Ці властивості розуму ніколи не покидають Одіссея і Синдбада. Вони врятовують Одіссея на острові Цірцеї, і на острові Каліпсо, вони допомагають йому пройти між Сціллою і Харибдою з найменшими жертвами. Одіссей розраховує завжди, навіть тоді, коли найхолодніший розум міг би втратити свій спокій і поступився б нерозумному поривові серця. Цей меткий розум спрямований головне на досягнення практичних цілей. Одіссей – практик, насамперед. Навіть при зворушливому побаченні з рідною Ітакою, він не забуває потурбуватися про скарби, одержані від Алкінея в дар, сховати їх у надійному місці. Але цей меткий розум – не лише практичний розум. І в ньому багато безкорисливої і, навіть, самовідданої цікавості й допитливості, у нього багато любові до знання, поривання до невідомих країн і людей. Море, що порізало береги Греції і викликало серед її населення пожвавлену колонізаторську й торговельну діяльність, пробудило не лише практичний дух, спритності: воно призвело до розширення кругозору.

О, скільки жадібної допитливості вченого туриста виявляв Одіссей у країні циклопів! Що тягне його в цей край з грандіозними спорудами, з чорноголовими дубами та соснами? Напевно і тут переважну роль відіграє інстинкт комерсанта, прагнення зав’язати відносини з новими людьми. Так само і Синдбад, як типовий багдадський купець, проявляє риси комерсанта – холоднокровність і розважливість, навіть тоді, коли йому загрожує небезпека.

Сплав хитрощів і розуму – надійний помічник мандрівника. Хитрість і дотепність допомагають Одіссею уникнути смерті в епізоді з сиренами, і в печері кіклопа Поліфема, якого тричі обдурив: перший раз, коли назвався іменем Ніхто, другий – коли разом із товаришами розпеченим у вогні кілком позбавив кіклопа єдиного ока, і третій – коли зумів вивести своїх товаришів із печери людожера.

Будь-яка хитрість Синдбада-мореплавця – це теж найпростіше і витончене розв’язання задачі: рішення, яке цілком задовольняє розум. Синдбад хитрісно позбувається лиходія, напоївши його вином. Хитрість, яка поєднується з життєвою мудрістю, - одна з визначених його якостей.

Така ідеалізація хитрості на той час не була чимось незвичайним. Адже в умовах колонізації вміння обходити і уникати небезпеки завдяки винахідливості й кмітливості було життєвою необхідністю.

У поемі «Одіссея» так само, як і в «Казці про Синдбада-мореплавця» тема мандрів героїв розкривається на основі казково-фантастичного матеріалу. Фантастичні історії в «Казці про Синдбада-мореплавця» майорять розповідями про птицю Рухх, про гігантську рибу-острів, величезних змій, драконів, літаючих людей. До казкових елементів «Одіссеї» можна віднести такі епізоди, як Одіссей у кіклопа Поліфема, Одіссей і сирени ат інші.

Думка про батьківщину – важлива риса, якою наділені герої Одіссея і Синдбада-мореплавця. Хоч як захоплені відважні мореплавці чудесами чужих країн, вони завжди мріють повернутися додому. Їхня історія – це докладна повість бурхливої долі мореплавця.

Отже, найпомітніші типологічні подібності в поемі Гомера «Одіссей» і в арабській «Казці про Синдбада-мореплавця» спостерігаються у змалюванні головного героя. Одіссей і Синдбад є одними із найцікавіших персонажів казково-фантастичного епосу. Вони – сміливі мандрівники, досвідчені мореплавці; розумні, шляхетні, хоробрі й кмітливі герої.

Висновки

Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що з тих часів, як людям став відомим герой на ім’я Одіссей, а пізніше ще один на ім’я Синдбад-мореплавець – слово «одіссея» набуло загального значення і стало означати довгі й далекі мандри. Ще з часів Гомера «одіссея» сприяло художньому дослідженню людської природи, можливостей особистості, її поведінки, її моральних якостей за надзвичайних обставин.

Образи Одіссея та Синдбада-мореплавця оточені фантастичними розповідями мореплавців і мандрують по казкових країнах, де їх на кожному кроці підстерігають вигадані небезпеки: в народному уявленні вони ще більше збільшують справжнє.

Вічна проблема «людина і море» створює такі взаємовідносини, які невловимі, і їх неможливо виразити ніякими засобами. Самі мандрівники – це легенда, повна протиріч. Плавання у відкритому морі можна порівняти з навколосвітньою мандрівкою навколо себе. Знаходитися у відкритому морі – значить створити особливий світ, який належить тільки тобі одному. І оскільки ти з ним в центрі світу, який тебе оточує з усіх боків і наче розчиняє у самому собі, то ти належиш і йому! Весь обрій, все необмежене водяне коло перевтілюється у гігантське дзеркало з води і ідей. В цьому дзеркалі відбивається не лише навколишній світ, але й сама людина. В ньому мандрівець бачить самого себе таким, яким він є насправді, без прикрас. Така подорож в глибині власної душі потребує переборення самого себе і нерідко стає вельми цікавим і захоплюючим.

Поема «Одіссея» і «Казка про Синдбада-мореплавця» - найпопулярніші творіння для моряків. В особі їх героїв Одіссея і Синдбада – вони поринають в цілі народи, відважні й допитливі, на завоювання безмежних морських просторів. Так, народний казково-фантастичний епос завжди пов'язаний з дією: він з неї виходить і її спрямовує, він її зміцнює і оновлює.

Поема «Одіссея» і «Казка про Синдбада-мореплавця» - це не лише розповідь про мандрівників. Значення їх головних героїв значно ширше. В них втілені основні риси, що характеризують поведінку людини, поставлену віч-на-віч з природою і тим, що вона до цього часу називає долею.

Образи Одіссея і Синдбада-мореплавця – ідеал для звичайних людей. Мудрість Одіссея, його дипломатичний талант, який щоправда, часом нагадує крутійство, поєднується у нього з мужністю, великою фізичною силою, спритністю, надзвичайною силою волі, стійкістю та витривалістю. У всіх своїх пригодах, щасливих і нещасливих, Одіссей – патріот. Синдбад – незважаючи на всі перепони, що зустрічаються під час його подорожей, завжди бореться за життя і завжди перемагає.

Отже, тип Синдбада і тип Одіссея, що виникли в різний час, але які існують паралельно, мають багато подібного. Герої зазнали багато перешкод на своєму шляху, та все одно не переставали цікавитися тим, що чули і бачили.

Безпосередньою характеристикою Одіссея і Синдбада є можливість неушкодженими виходити з найскладніших і найнебезпечніших ситуацій. Героям доводилось постійно боротися з різними страшними істотами, долати небезпечні перешкоди, рятуватись лише завдяки своїй хитрості й кмітливості. Хитрість, що поєднується з життєвою мудрістю, - є однією з визначних якостей героїв.

Нові реалії життя, розвиток суспільства позначились зародженням торговельних відносин, появою рабовласництва, приватної власності. Відповідні зміни відбулись і в окремій індивідуальності, в якій особливо розвивається ініціатива, прагнення діяти, відігравати дедалі більшу роль у громадському житті.

Одіссей і Синдбад – розумні й далекоглядні, здатні орієнтуватися у найскладніших ситуаціях, енергійні і красномовні, практичні у всіх своїх вчинках – цим вони втілюють ті нові зміни, що відбувалися в суспільстві. Це дістає свій вираз і в надзвичайній кмітливості й діловитості, фантастичній спритності.

Обачливий розум Синдбада і Одіссея завжди спрямований на досягнення практичної мети. У повсякденному житті, де б вони не були, вони ніколи не забувають про свою вигоду. Мабуть, значною мірою саме вона штовхає їх до нових пригод, до пошуків нового й невідомого. Але до практицизму героїв домішується і щось інше, що змушує їх нехтувати природною обережністю, навіть не слухати серця, яке попереджує про небезпеку. Це – допитливість.