Курсовая работа: Узагальнена характеристика учня як результат вивчення особистості

Людина на людину не схожа: одна сильна – інша слабка; одна волелюбна – іншій властиво пригнічувати слабшого; одна наполеглива, витривала, легко досягає мети, інша – відзначається слабкодухістю; одна горда й самолюбива, інша проста й скромна. І скільки б не було суперечностей у характері людини, позитивних чи негативних, вона дуже обережно ставиться до тих якостей, які притаманні тільки їй і визначають її власне “Я”.

Визнання особистості дитини із самого початку її свідомого життя дуже важливе, однак на це часто-густо звертають надзвичайно мало уваги у вихованні. Для повноцінного особистісного розвитку дитині необхідно надати можливість розгортати свою самостійність. Особистісно зорієнтоване виховання передбачає, що педагог визнаватиме поведінку й працю дитини, віритиме в благородство її мотивів і вчинків.

Як показують психологічні дослідження, людина може глибоко знати й розуміти лише двох-трьох осіб. А ось стосовно інших вступають у дію еталонні стереотипи. Тому педагогу слід розвивати соціальний інтелект, здатність розуміти стан інших людей і передбачати розвиток різних соціальних ситуацій. Важко говорити про професіоналізм вихователя, якщо у нього відсутнє вміння розуміти потреби та індивідуальні особливості вихованців.

Особистісно зорієнтований виховний процес будується не просто на врахуванні індивідуальних особливостей вихованців, а, перш за все, на послідовному ставленні до них як до відповідальних і свідомих суб'єктів діяльності. Не побачивши в учневі чогось цінного й цікавого, властивого тільки йому, вчитель, по суті, не може виховувати школяра, оскільки в цьому разі в педагога немає точки для людського контакту зі своїм учнем.

Дитина виявляє свої якості у діяльності, вчинках, у поведінці. Одна робить все швидко, інша повільно й ґрунтовно, ретельно обмірковуючи задачу, третя одразу ж накидається на задачу, і вже після того, як вона за неї взялася, оглядається й координує свої дії з урахуванням обставин. Одна стримана в спілкуванні, інша – відкрита, одна зайнята своїми думками, а інша – думками оточуючих. Ці відмінності, перш за все, проявляються як певні особливості поведінки.

Особистість – це не пластилін, із якого можна ліпити все, що завгодно. Особистість – це активна істота з власними життєвими настановами, світоглядом, досвідом, індивідуально-психологічними особливостями, конкретними життєвими орієнтирами та планами.

Гуманістична педагогіка, педагогіка співробітництва й особистісно орієнтоване виховання передбачають активну й творчу участь кожної особистості у власному формуванні, становленні та розвитку, дають їй можливість вибирати свій життєвий шлях згідно з внутрішніми намаганнями та настановами, ґрунтуються на шанобливому ставленні до її цінностей і внутрішньої свободи. Формування внутрішньо розкріпачених, збагачених загальнолюдськими цінностями, патріотів – громадян України, які мають багатий творчий потенціал, стає пріоритетною справою виховного процесу.

1.2 Вивчення учнів – умова успішної роботи кожного вчителя

Характер людини багатогранний. У ньому виступають різноманітні риси особистості, які виявляються в її поведінці та вчинках.

Риси характеру людини існують у певній їх єдності, системі та взаємозв’язку. Ступінь поєднаності їх в єдине ціле є ознакою психічного складу особистості і свідчить про цілісність її характеру.

Визначити характер людини – це означає виявити ті її істотні риси, які зумовлюють її поведінку і за якими можна з певною імовірністю передбачати особливості цієї поведінки при тих чи інших умовах.

Головним і найпоширенішим методом вивчення особистості учня є педагогічне спостереження за ним. Спілкуючись увесь час з дітьми, спостережливий вихователь зможе виявити багато цікавого для себе. Цей метод вимагає високої культури вчителя, знання психіки дітей, спостережливості, великого такту. Проводячи спостереження, треба відмітити найтиповіші, найхарактерніші риси особистості. Важливо навчитися відрізняти їх від випадкових рис і не робити поспішних висновків і узагальнень. Яким би цінним не був метод педагогічного спостереження, його не можна визнати єдиним, універсальним.

Як складний механізм неможливо вивчити без відповідної інструкції, так і проникнути у внутрішній потаємний світ дитини неможливо без спеціального інструментарію, яким озброюють вихователя науки психологія та педагогіка. В сучасній психологічній літературі пропонується цілий арсенал методів психолого-педагогічного вивчення особистості. Це і анкетування, аналіз продуктів діяльності дітей, соціометрія, тести, бесіда, педагогічний експеримент та інші. Вивчити, чим живе школяр, які в нього інтереси і нахили, особливості волі й риси характеру, це означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. Клас – це не безлика маса однакових, схожих один на одного дітей. Кожен з них неповторний і своєрідний, розвивається як окремий індивід.

Педагогічна діагностика важлива тому, що забезпечує зворотний зв’язок у педагогічній системі. Вона необхідна для оптимальної організації педагогічного процесу.

Розділ 2 . Складання характеристики на учня –складова роботи класного керівника

2.1 Використання діагностики в педагогічній діяльності практиканта

Є три види характеристики кожного з людей.

Перша створюється очима тих, хто нас оточує, друга - на основі того, якою людина бачить себе, а третя - якою б вона хотіла себе бачити.

Педагогічна практика студентів є серйозною спробою застосувати знання з педагогіки та психології в професійній діяльності. Починаючи вивчати учнів, слід чітко уявити, що досліджувати, на що звернути головну увагу. Щоб вивчення було цілеспрямованим і мало конкретний характер, необхідно накреслити орієнтовну програму вивчення не лише окремих учнів, а класного колективу у цілому. Отже, переді мною стояла задача вивчити особистість певного школяра. Здійснити цей намір можна було при проведенні переддипломної практики ЗОШ №9 в 9-В класі за рахунок годин спілкування і під час проведення уроків з обслуговуючої праці. Виховні години проводились кожного вівторка в січні та лютому 2008 року. До початку занять була проведена певна підготовча робота: підібраний матеріал про резерви людських можливостей та напрямки самовдосконалення; визначені методики дослідження і психогімнастичні вправи.

Була складена орієнтовна програма вивчення особистості учня і класу в цілому, яку погодила з класним керівником і методистом.

Заняття передбачали систему психологічного тренінгу для підлітків. Метою їх організації було формування самооцінки, самовизначення, саморозвитку особистості.

Наведу приклади окремих занять:

Психологічні вправи

Вправа 1. "Психологічний портрет".

Описати людину, яка заслуговує на повагу інших.

Використати по 5-7 ознак для характеристики:

а) ставлення до інших;

б) ставлення до діяльності;

в) до самого себе.