Курсовая работа: Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра

Зміст

Вступ

1.Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра

1.1 Комунікації: поняття й основні підходи в психології

1.2 Види педагогічних комунікацій

1.3 Специфіка спілкування в музично-педагогічному процесі

1.4 Молодший шкільний вік: індивідуальність та її розвиток

1.5 Вікові особливості в сприйнятті вербальних і невербальних компонентів у спілкуванні

1.6 Розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках художньо-естетичного циклу (музики)

2. Особливості особистісних властивостей і міжособистісних відносин молодших школярів, їхній зв’язок з особливостями комунікацій у музично-педагогічному процесі

2.1 Мета, завдання та процедура дослідження

2.2 Обробка та аналіз отриманих результатів за методикою "Соціально-комунікативної компетентності"

2.3 Обробка та аналіз результатів за методикою Фландерса

2.4 Зіставлення та узагальнення аналізу невербального поводження педагога й результатів методики Фландерса

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Сучасний стан утворення характеризується тенденцією гуманізації й гуманітаризації навчання. Цей процес проявляється насамперед у встановленні субъектно-субъектних відносин, тобто учень розглядається не як об'єкт для педагогічних впливів, а як суб'єкт зі своїм внутрішнімсвітом, системою цінностей, індивідуальними особливостями, обєктом є педагогічні комунікації.

Таким чином, спілкування між учнем і вчителем ми розглядаємо не тільки як взаємодію, але і як взаємовплив один на одного.

Молодший шкільний вік є найбільш відповідальним етапом шкільного дитинства. Висока сензитивность цього вікового періоду визначає більші потенційні можливості різнобічного розвитку дитини.Основні досягнення цього віку обумовлені провідним характером навчальної діяльності і є багато в чому визначальної для наступного років навчання: до кінця молодшого шкільного віку дитина повиненхотіти вчитися, уміти вчитися йвірити у свої сили. Педагогічне спілкування складається з 2-х компонентів: вербального й невербального. З одного боку, вони доповнюють один одного, з іншого боку - суперечать.

У музично-педагогічному процесі частка так званої невербалики значно збільшується. У таких навчальних предметах, як математика, фізика, література й інші, у навчальній взаємодії переважає вербальне спілкування. На уроках музики, з огляду на їхню специфіку (спів, слухання музики, виконання на музичному інструменті, диригування), безсумнівно, переважає невербальна взаємодія. Мистецтво як специфічна форма невербальної комунікації є могутнім засобом не тільки эстетического виховання, але й морально-ідеологічного формування особистості, засобом ефективної агітації й пропаганди будь-яких ідеологічних позицій. Іншими словами, мистецтво як інструмент впливу на психіку може бути вжите як у благо, так і в зло, залежно від намірів авторів і виконавців. Мета - виявити вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики.Особливості видів педагогічних комунікацій будуть: 1) взаємозалежні з розвитком особистісних властивостей і соціальним статусом молодших школярів. Задачі: вивчити літературу по темі дослідження; вивчити особливості вербальної й невербальної комунікації вчителя музики; вивчити особливості індивідуальності молодшого школяра; розглянути вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики; розробити психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на оптимізацію взаємодії педагога й учнів.

Уперше на рівні експериментального дослідження розглядається взаємозв'язок стилю педагогічних комунікацій з розвитком індивідуальності молодших школярів на уроках художньо-естетичного впливу.

Аналіз видів вербальних і невербальних компонентів педагогічного спілкування, використовуваних на уроках музики, дозволить визначити психолого-педагогічні рекомендації для вчителів, спрямовані на формування мотиваційної сфери молодших школярів у зв'язку із предметами художньо-естетичного циклу (уроки музики) і більш повне розкриття індивідуальності молодшого школяра.

Ми обрали методи дослідження, які адекватні тематиці даної роботи, а саме: вивчення й аналіз літератури; метод спостереження; методи психологічного дослідження з використанням стандартних психологічних методик. Таким чином, актуальність даної роботи обумовлена значимістю проблеми впливу педагога на розвиток особистості й міжособистісних відносин молодших школярів, її малою розробленістю; а також значимістю й нерозробленістю проблем невербальної комунікації в музично-педагогічному процесі.

Виходячи із цього, ми обрали темою: вплив і взаємозв’язок особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школярана уроках музики.

1. Комунікації в педагогічному процесі

1.1 Комунікації: поняття й основні підходи в психології

Спілкування – специфічна форма взаємодії людини з іншими людьми як членами суспільства, у спілкуванні реалізуються соціальні відносини людей. У спілкуванні виділяють три взаємозалежних сторони: комунікативна сторона спілкування складається в обміні інформацією між людьми. Спілкуючись, люди звертаються до язика як одному з найважливіших засобів спілкування; інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між людьми, наприклад, потрібно погодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поводження, переконання співрозмовника; перцептивна сторона спілкування включає процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню й установлення на цій основі взаєморозуміння.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--