Научная работа: Дидактика початкового навчання

6

4

10

7.

Контроль та оцінка знань, умінь та навичок школярів

2

-

2

1. Теорія навчання

Тема 1. Предмет і завдання дидактики

Виникнення та етапи розвитку дидактики. Основні джерела наукової дидактики. Зарубіжна педагогічна спадщина та основні її складові: зародки дидактичних поглядів у стародавній філософії, дидактичні ідеї соціалістів-утопістів, системи дидактичних поглядів педагогів - представників донаукової дидактики; дидактичні погляди засновників теорії початкового навчання та освіти: Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці, А. Дістервег, Герберт, досягнення педагогічної думки початку ХХ століття; дидактика та дидаскологія; дидактика та педологія.

Постанова ЦК ВКП (б) “ Про педологічні перекручення в системі Наркомпросу" від 1936 р. і сучасність. Сучасні зарубіжні дослідження з проблеми навчання та освіти. Вітчизняна педагогічна спадщина, проблеми дидактики. К.Д. Ушинський. Досягнення передової педагогічної думки та узагальнення окремих методик - джерела розвитку. Взаємозв’язок української педагогічної думки із педагогічною спадщиною слов’янських, західноєвропейських та східних країн. Радянська дидактика - спроба створити принципово нову школу на основі нової філософії. Н.К. Крупська, П.П. Блонський, А.А. Пінкевич.30-60-ті роки - застійний період у розвитку теорії навчання. Сучасні розробки та альтернативні концепції навчання. Етнодидактика - одне із джерел теорії навчання та основи емпіричної педагогіки (дидактики).

Альтернативні теорії навчання (прагматизм, неотомізм, екзистенціалізм). Вальдофська педагогіка. Сучасні альтернативні концепції навчання. Завдання дидактики на сучасному етапі розвитку України як держави. Актуальні проблеми дидактики сучасної національної школи на Україні. Методологічна основа сучасної теорії навчання - комплексне поняття.

Предмет дидактики. Питання навчання і освіти (навчально-виховний процес, навчання у широкому і вузькому значеннях), учіння, освіта, самоосвіта. Категорії дидактики: принципи, методи, зміст, форми організації навчання. Основні питання теорії навчання.

Загальна теорія навчання та спеціальні методики викладання окремих дисциплін, характер їх взаємозв’язку. Зв’язок дидактики з іншими науками та його форми. Специфіка взаємодії дидактики з філософією та психологією.

Зовнішні та внутрішні суперечності процесу навчання. Внутрішні суперечності - рушійна сила процесу навчання. Штучно створені вчителем (учнями) внутрішні суперечності - проблемне навчання, засіб активізувати пізнавальну діяльність школяра. Особливості пізнавальної діяльності учнів.

Функції процесу навчання та їх характеристика. Взаємозв’язок функцій. Проблема розвивального навчання та її розв’язання в сучасній початковій школі та підходи до експериментального дослідження Л.В. Занкова, Д.В. Ельконіна та В.В. Давидова, Ш.О. Амонашвілі.

Тема 2. Поняття і сутність процесу навчання

Психологічні основи раціональної організації навчання та учіння школярів.

Суть взаємозв’язку між процесом пізнання та навчальним процесом. Мотивація діяльності школярів: особливості, види, шляхи створення. Пізнавальний процес як засіб мотивації учіння: суть, рівні, фактори, що стимулюють пізнавальну діяльність школярів.

Основні ланки процесу пізнання та етапи оволодіння знаннями. Теорія поетапного формування розумових дій як психологічна основа. Акт засвоєння матеріалу як сукупність послідовних етапів сприймання, усвідомлення, осмислення, закріплення, застосування. Взаємозв’язок ланок засвоєння.

Сприймання як відображення в свідомості людини окремих властивостей предметів і явищ, що діють в певний момент на органи чуття. Сприймання як сукупність безпосередніх відчуттів та попереднього досвіду дитини. Значення випереджувального відображення. Фактори, що сприяють ефективному сприйманню сприйманню матеріалу школярами. Імпринтінг.

Усвідомлення як процес первинної перебудови та впорядкування на елементарному рівні одержання інформації у зв’язку з досвідом та наявними знаннями учнів.

Осмислення - процес розкриття об’єктивних зв’язків між окремими елементами цілого. Інсайт в осмисленні учнем нового матеріалу. Формування понять, узагальнення уявлень, суджень.

Закріплення - керована вчителем діяльність учнів, що спрямована на осмислення і засвоєння нового матеріалу. Роль навчального запам’ятовування у закріпленні матеріалу. Умови ефективного закріплення навчального матеріалу школярами. Система тренувальних вправ. Уміння. Кореляція знань.

Застосування - етап керування набутими знаннями. Дієвий характер знань. Спрямованість процесу застосування на раніше набуті знання та на засвоєнні знань з метою оволодіння ними. Формування умінь і навичок. Спосіб дії - центральний аспект процесу застосування. Шляхи оптимізації етапу застосування (алгоритми, схеми-опори, коментування, система вправ, приписи).

Тема 3. Принципи навчання

Загальне поняття про принципи навчання як дидактичну категорію, фактори, що обумовлюють розвиток принципів навчання; історичний та класовий характер категорій. Принцип як категорія, що обумовлює діяльність вчителя та діяльність учнів. Правила навчання, їх зв’язок із принципами.

Система принципів навчання у різних авторів та їх порівняльна характеристика. Класичні принципи навчання.

Принцип виховуючого характеру навчання: історія розвитку, фактори, які обумовлюють виховуючий вплив навчання, реалізація принципу в школах різних суспільних формацій. Активність та свідомість учнів у процесі навчання - основні умови реалізації принципу виховуючого характеру навчання. Зв’язок навчання із життям та досвідом дітей - запорука ефективності навчання. Правила для вчителя. Правила для учнів. Взаємодія принципу виховуючого характеру навчання із іншими дидактичними принципами.

Принцип науковості у навчанні школярів: зміст (науковість як рівень викладу знань, як врахування вікових та ідивідуальних особливостей учнів у побудові та змісті викладу, в організації уроку, як засіб зв’язку відповідності науки з навчальним предметом, як використання відповідних методів роботи), зв’язок з іншими принципами, особливості реалізації у навчальному процесі. Правила для вчителя. Правила для учня.

Принцип систематичності: зміст (систематичність як певний по рядок викладу матеріалу, як система наукових знань, як спосіб організації навчального процесу), зв‘язок з іншими принципами, особливості його реалізації у школі. Правила для вчителя. Правила для учня.

Принцип наочності у навчальному процесі школи: психологічна обумовленість використання принципу, зміст (наочність як ілюстрація, як засіб включення безпосередньо в практичну діяльність, як аперцепція), два підходи до трактування принципу наочності, наочність як засіб і наочність як принцип. Правила для вчителя. Правила для учнів.