Научная работа: Особливості методики розв’язування фізичних задач у 7–8 класах 12–річної школи

- історичні, фотографії),

- з певних розділів курсу фізики За ступенем складності:

За дидактичною метою: - прості,

- тренувальні - середньої складності,

- творчі - складні,

- дослідницькі, - підвищеної складності.

- контрольні.

За вимогою: За способом розв’язування :

- на знаходження невідомого, - обчислювальні,

- на доведення - графічні,

- на користування - якісні.

Розуміння задачі визначається не тільки розкриттям її змісту, а й структурою. Діяльність учнів в процесі розв’язування фізичних задач, як правило, складається з трьох етапів:

1. аналіз фізичної проблеми або опис фізичної ситуації;

2. пошук математичної моделі розв’язку;

3. реалізація розв’язку та аналіз одержаних результатів

Розглядаючи кожен з етапів більш детально, визначають, що на першому відбувається побудова фізичної моделі задачі, яка подана в її умові:

- аналіз умови задачі, визначення відомих параметрів і величин та пошук невідомого;

- конкретизація фізичної моделі задачі за допомогою графічних форм (малюнки, схеми, графіки тощо)

- скорочений запис умови задачі, що відтворює фізичну модель у систематизованому вигляді.

На другому, математичному етапі розв’язування фізичних задач відбувається пошук зв’язків і співвідношень між відомими величинами і невідомими:

- вибудовується математична модель фізичної задачі, робиться запис загальних рівнянь, що відповідають фізичній моделі задачі;

- враховуються конкретні умови фізичної ситуації, що описується в задачі, здійснюється пошук додаткових параметрів (початкові умови, фізичні константи),

- приведення загальних рівнянь до конкретних умов, що відтворюються в умовах задачі, запис співвідношення між відомим і невідомими величинами у формі часткового рівняння

На третьому етапі учні мають здійснювати такі дії:

- аналітичне, графічне або чисельне розв’язування рівняння відносно невідомого;

- аналіз одержаного результату щодо його вірогідності і реальності, запис відповіді;

- узагальнення способів діяльності, які властиві даному типу фізичних задач, пошук інших шляхів розв’язування.

Засвоєння наукових знань та їх застосування відбувається на відповідних рівнях, а саме :

Фактичному (початковому), операційному (середньому), аналітико – синтетичному (достатньому) та творчому ( високому)