Научная работа: Особливості методики розв’язування фізичних задач у 7–8 класах 12–річної школи

Креслимо схему і аналізуємо причину зменшення напруги. Хтось з учнів робить висновок: опір з’єднувальних проводів занадто великий

Учні пропонують можливі варіанти зменшення опору з’єднувальних проводів ( мозковий штурм).

Поради електрику записуємо в зошити.

1 Викопати колодязь (яму ) ближче, перенести стовп. На скільки метрів.

А якщо колодязь уже викопаний, а стовп перенесений неможливо, то що тоді робити?

2 Замінити алюмінієвий провід мідним. Якої товщини?

3. Якщо мідного проводу немає, то взяти товший алюмінієвий провід Якої товщини?

4.Якщо такого немає, то треба сплести той, що є. Зі скількох жил?

Треба підкреслити, що вдома треба зробити (розглянути) всі запропоновані поради електрику ( зробити відповідні розрахунки)

Виконане домашнє завдання виглядатиме так :

1) И = 20 В, І = 2,5 А 2) R = РL\SS = P\R

20 B

R = ------- = 8 Ом S = Pl\R =0,017Х1000 \3,8 Ом = 4,47 мм

2,5 А

Якщо на електродвигуні напруга И= 210 В, то І = 210\80 Ом = 2,625 А

3) S =P\R =0,028 х 1000 \ 3,8Ом = 7,4 мм

Опір проводу має бути

R = 10В\2,625А = 3,8 Ом R= Рх l\S

R \R = l\lRl\ R= 475м.

Якщо на електродвигуні напруга И= 210 В, то І = 210\80 Ом = 2,625 А

3) S =P\R =0,028х 1000 \ 3,8Ом = 7,4 мм

4) Площа поперечного перерізу проводу за допомогою якого ввімкнений двигун, становить S = Pl\R = 0,028 1000 \ 8 Ом = 3,5 мм Отже треба скласти три жили

Після обговорювання домашнього завдання, можна запропонувати дітям об’єднатися в групи по 3-4 учні. Кожна група отримує завдання на картці ( приклади роздані заздалегідь)

Завдання№1. Знайдіть питомий опір дроту реостата.

Приклади: реостат, лінійка, штангенциркуль.

Завдання №2 Визначити опір реостата.

Приклади: два резистори з відомим і невідомим опором, два амперметри, джерело постійного струму, з’єднувальні проводи

Завдання 3 Визначити опір того самого резистора за допомогою двох амперметрів, резистора з відомим опором

Висновок

Отже, у процесі навчання фізики вимірюється багато важливих взаємопов’язаних завдань: від формування наукового світогляду учнів до розвитку вмінь розв’язувати задачі. Загально визначеним є твердження про про найважливіше місце та значення задач у навчальному процесі з фізики. Досить часто першим підходом до навчання розв’язування задач є алгоритмічний підхід, коли учень пересувається від чітко заданого вчителем одного етапу розв’язування задачі до наступного. На початкових етапах навчання розв’язування задач подібні підходи важливі та доцільні. Але потім обов’язково потрібно переходити на більш високий ступінь аналізу як умови задачі, та її розв’язування. Для цього необхідно обговорювати з учнями саму структуру задачі, а не тільки можливу послідовність етапів процесу розв’язування

Список використаної літератури