11 грудня 1991р. підписується Маастрихтський договір про тіснішу соціально-економічну інтеграцію, перехід на єдину валюту (екю). 1 січня 1999р. на території країн Спільного Ринку вводиться нова грошова одиниця – євро. Укладені також Шенгенські домовленості про безперешкодний перетин кордонів і ліквідацію митниць. 1 січня 1993р. в Європі був створений Єдиний ринок.

В 1992р. в Маастриці (Нідерланди) був підписаний главами держав та урядів держав-членів ЄС Договір про Європейський Союз, який набрав чинності у 1993р. Договір додатково до національного громадянства вводить громадянство ЄС, розповсюджує сферу відповідальності ЄС на інші інститути, розширює права Європейського парламенту з процедури прийняття спільних рішень, містить Положення про проведення спільної зовнішньої політики в сфері безпеки, про форми співробітництва в сфері юстиції та внутрішніх справ.

У 1996р. на конференції держав-членів ЄС був розпочатий аналіз положень Договору, які можуть переглядатися у відповідності з ідеями ЄС та цілями, що сформульовані в загальних положеннях.

На сучасному етапі дійсними членами ЄС являються 15 держав: Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція.

Отже, процес інтеграції в Європі у вигляді Європейського Союзу посприяв зближенню країн Європейського континенту в економічній, політичній та культурній сферах, що призвело до створення об'єктивно нової політичної ситуації в Європі.

2.Є вропейський союз: цілі і принципи

Як і кожна інша організація, ЄС має певні цілі свого функціонування та заснована на певних принципах.

Основними найважливішими принципами є:

1) повага національних особливостей держав-членів, системи правління яких засновані на демократичних принципах;

2) повага прав людини у відповідності з Європейською Конвенцією про захист прав людини, яка була прийнята в 1950р., та конституційними традиціями, спільними для держав-членів.

Що стосується цілей, то вони наступні:

¨ створення спільного ринку, економічного та валютного союзу;

¨ сприяння всюди в співтоваристві:

– гармонійному та збалансованому розвитку економіки;

– стійкому та не інфляційному зростанню без шкоди навколишньому середовищу;

– високому рівню конвергенції економічної діяльності;

– високому рівню зайнятості і соціального захисту;

– укріпленню економічних і соціальних взаємозв'язків та солідарності держав-членів.

¨ діяльність включає:

– відміну мита та квот, а також інших заходів, які мають аналогічний ефект;

– спільну торгову політику;

– створення внутрішнього ринку з вільним рухом товарів, людей, послуг і капіталу;

– проведення спільної політики в галузі риболовства, сільського господарства та транспорту;

– створення режиму, що забезпечує захист від недобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку;

– зближення законодавств країн-членів;

– проведення спільної політики в соціальній сфері, в галузі охорони навколишнього середовища та допомогу розвитку;

– укріплення економічного та соціального зв'язку;

– підвищення конкурентоспроможності промисловості країн співтовариства;

– наукові дослідження, удосконалення технологій, створення транс'європейських мереж;

– сприяння: досягненню високого рівня охорони здоров'я; забезпеченню освіти та професійної підготовки високої якості; поліпшенню захисту споживачів;