Реферат: Агробіологічні основи формування врожаю

НІР 0,5, ц/га

для попередника 1,4-1,8; для добрив 1,1-1,4: для взаємодії АВ 2,7-3,5

* Азотні добрива під озиму пшеницю вносили у підживлення: N30P30К30 - N30 (ІІІ етап); N₆₀ P₆₀ К₆₀ - N₆₀ (ІІІ етап); N₉₀ P₉₀ К₉₀ - N₃₀ (ІІІ етап) + N₆₀ (IV етап); N₁₂₀ P₁₂₀ К₁₂₀ - N₆₀ (ІІІ етап) + N₆₀ (IV етап);

Приорювання зеленої маси другого укосу конюшини забезпечило найвищу врожайність на всіх варіантах удобрення - від 60,1 ц/га на фоні N₃₀ P₃₀ К₃₀ до 66,2 ц/га на фоні N_{12 0} P_{12 0} К_{12 0} . У середньому на фонах добрив, порівняно з конюшиною на один і два укоси, приріст становить 2,8-3,5 ц/га. Майже не має переваги (1,1 ц/га) приорювання зеленої маси конюшини на фоні N_{12 0} P_{12 0} К_{12 0} . Зате на фоні N_{6 0} P_{6 0} К_{6 0} віддача від приорювання конюшини оцінюється в 4,8 ц/га, а на фоні N₃₀ P₃₀ К₃₀ зростає до 5,9 ц/га. Розміщення озимої пшениці після гороху приводило до значного падіння врожайності порівняно з варіантами сівби після конюшини. Різниця в урожаї між варіантом після гороху і варіантом з приорюванням конюшини становить 7,3-10,8 ц/га. У середньому на фонах добрив урожайність пшениці після гороху була меншою на 9 ц/га. Після картоплі продуктивність озимої пшениці зменшилась порівняно з горохом в середньому на 3,3 ц/га. Після кукурудзи на силос урожайність знизилась порівняно з сівбою після конюшини з приорюванням зеленої маси на 16,5- 23,5 ц/га.

Аналіз даних табл.1 показує, що урожайність на рівні 50 ц/га можна одержати після гороху при внесенні N₃₀ P₃₀ К₃₀ . Після картоплі для формування такого врожаю необхідно вносити N₆₀ P₆₀ К₆₀ , а при розміщенні після кукурудзи норму мінеральних добрив необхідно збільшити до N₁₂₀ P₁₂₀ К₁₂₀ . Сівба пшениці після конюшини з приорюванням другого укосу забезпечила урожайність 60,1 ц/га при внесенні N₃₀ P₃₀ К₃₀ , тоді як, сіючи озиму пшеницю після гороху, картоплі і кукурудзи, такого рівня врожаю не досягаємо навіть при внесенні N₁₂₀ P₁₂₀ К₁₂₀ . Тобто за впливом на продуктивність, розміщення пшениці після конюшини з приорюванням зеленої маси другого укосу рівноцінне внесенню мінеральних добрив у дозі N₉₀ P₉₀ К₉₀ .

Найвищі показники скловидності зерна (82 - 83%), маси 1000 зерен (49,0 - 49,6 г), вмісту сирої клейковини (29,0 - 30,2 %) і білка (13,9 - 14,0 %) були при сівбі пшениці після конюшини (табл.2). Розміщення озимини після інших попередників приводило до зменшення показників якості зерна. Встановлено тісну пряму кореляційну залежність між показниками врожайності та якості зерна, зокрема з скловидністю (г=0,977), натурою зерна (г=0,915), масою 1000 зерен (г=0,985), вмістом клейковини (г=0,979) і білка (г=0,961).

Таблиця 2

Якість зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від попередника, 1994-1996 pp.*

Попередник	Скловид-ність,%	Натура зерна, г/л	Маса 1000 зерен,г	Вміст, %
сирої клейковини	Білка
Конюшина на 1 укіс	82	781	49,4	30,0	14,0
Конюшина на 2 укоси	82	777	49,0	29,0	13,9
Конюшина, другий укіс приорюється	83	780	49,6	30,2	14,0
Горох	80	773	48,1	28,6	13,6
Картопля	76	775	47,5	28,0	13,5
Кукурудза на силос	70	770	45,0	26,2	12,5

* На фоні добрив N₆₀ P₆₀ K₆₀

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО

ВІД УДОБРЕННЯ

У західних областях України завдяки достатній вологозабезпеченості ефективність добрив досить висока. Найвищі врожаї озимої пшениці одержують при внесенні всієї норми фосфорних і калійних добрив під основний обробіток ґрунту, а азотних роздрібнено у весняно-літній період вегетації. Найскладніше встановити оптимальні дози і строки внесення азоту.

Результати вивчення впливу мінеральних добрив (N₀ P₀ K₀ , N₄₀ P₃₀ K₃₀ , N₈₀ P₆₀ K₆₀ , N₁₂₀ P₉₀ K₉₀ ) за різних норм висіву (3,0; 4,0; 5,0 млн./га) на продуктивність сортів Миронівська 61 і Циганка подано в табл.3.

У середньому за три роки на фоні N₄₀ P₃₀ K₃₀ порівняно з варіантом без добрив, приріст зерна у сорту Миронівська 61 становить 7,4-11,4 ц/га, у сорту Циганка – 7,3-10,0 ц/га. Збільшення норми мінеральних добрив до N₈₀ P₆₀ K₆₀ забезпечило приріст до контролю у сорту Миронівська 61 на 15,4-20,7 ц/га, у сорту Циганка на 12,5-19,4 ц/га. При внесенні N₁₂₀ P₉₀ K₉₀ урожайність зростає порівняно з варіантом без добрив у сорту Миронівська 61 на 22,4-29,4 ц/га, у сорту Циганка на 17,7-25,2 ц/га.

Вищі прирости зерна, а отже й ефективніше використання мінеральних добрив, виявлено на варіантах з нормою висіву 3,0 млн./га, менші при нормі висіву 5,0 млн./га.

Сорт Циганка, як більш пластичний, на варіанті без добрив переважає за врожайністю сорт Миронівська 61 на 5,0-6,0 ц/га. Менші прирости зерна у Циганки від добрив можна пояснити вищою врожайністю на контролі – 32,2-34,6 ц/га (табл.3). На всіх фонах добрив сорт Циганка формує більшу

Таблиця 3

Вплив норм добрив на врожайність зерна сортів озимої пшениці за різних норм висіву

Сорт	Фон добрив	Норма висіву, млн./га	Роки				Приріст урожаю
1999	2000	2001	середнє за три роки	ц/га	%
Миронівська 61	N0 P0 K0	3,0	29,1	31,2	18,3	26,2	-	-
4,0	30,6	32,1	22,5	28,4	2,2	8,4
5,0	28,9	33,8	26,1	29,6	3,4	13,0
P30 K30 + N40 (ІІІ)	3,0	41,9	43,1	27,8	37,6	11,4	43,5
4,0	42,4	43,9	28,9	38,4	12,2	46,6
5,0	38,6	42,1	30,3	37,0	10,8	41,2
P60 K60 + N40 (ІІІ) + N40 (ІV)	3,0	50,0	54,2	36,5	46,9	20,7	79,0
4,0	50,2	53,6	35,1	46,3	20,1	76,7
5,0	46,2	50,7	38,1	45,0	18,8	71,8
P90 K90 + N40 (ІІІ) + « 1 2 3 4 » К-во Просмотров: 166 Бесплатно скачать Реферат: Агробіологічні основи формування врожаю >>> Скачать <<< Меню Поиск