Реферат: Агробіологічні основи формування врожаю
N30 (VIII)
3,0
57,3
62,3
47,2
55,6
29,4
112,2
4,0
56,0
60,1
46,2
54,1
27,9
106,5
5,0
53,4
57,8
44,8
52,0
25,8
98,5
Циганка
N0 P0 K0
3,0
37,2
37,9
21,5
32,2
6,0
22,9
4,0
38,8
42,3
24,7
33,8
7,6
29,0
5,0
34,6
40,1
29,1
34,6
8,4
32,1
P30 K30 + N40 (ІІІ)
3,0
50,2
53,8
22,6
42,2
16,0
61,1
4,0
49,3
52,6
25,0
42,3
16,1
61,4
5,0
46,9
50,1
28,7
41,9
15,7
59,9
P60 K60 +
N40 (ІІІ) +
N40 (ІV)
3,0
60,1
67,3
27,4
51,6
25,4
96,9
4,0
58,4
64,4
25,4
49,4
23,2
88,5
5,0
55,1
64,0
22,2
47,1
20,9
79,8
P90 K90 +
N40 (ІІІ) +
N50 (ІV) +
N30 (VIII)
3,0
64,4
69,4
38,4
57,4
31,2
119,1
4,0
62,2
67,0
36,4
55,2
29,0
110,7
5,0
57,3
64,1
35,5
52,3
26,1
99,6
Середній урожай
46,1
51,7
30,9
43,0
продуктивність рослин, ніж Миронівська 61, що пояснюється вищою продуктивною кущистістю, густотою колосся і масою зерна з колоса у Циганки.
У пізніших наших дослідженнях у 2000-2002 рр. підвищення норми добрив з N0 P0 K0 до N60 P40 K40 забезпечило приріст урожаю у дев'яти сортів у середньому на 16,0 ц/га з відхиленням у межах 12,6 ц/га у Копилівчанки і 19,3 ц/га у сорту Мирхад. На фоні N120 P80 K80 приріст в середньому становить 29,3 ц/га, найменший він у Копилівчанки – 26,2 ц/га і найвищий у Миронівської 68 – 31,8 ц/га.
Згідно численних наукових рекомендацій норма внесення азотних добрив при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією становить 120 кг/га д.р. Тому в 1988-1991 pp. вивчались варіанти роздрібненого внесення цієї дози після однорічних трав на трьох сортах і шести нормах висіву (табл.4). Найвищий урожай у всіх сортів забезпечувало внесення добрив за схемою варіанта Д - 60,8-69,5 ц/га. Азот, внесений на початку весняної вегетації (III етап органогенезу), використовується на формування оптимального стеблостою. Основна частина азоту (N60 ) вноситься в кінці кущіння (IV етап), що забезпечує інтенсивне наростання фотосинтетичного апарату та закладання високопродуктивного колоса. Азот третього підживлення сприяє формуванню виповненого зерна, продовжує роботу фотосинтетичного апарату, підвищує якість зерна.
Дворазове внесення азоту за схемою Г виявилось дещо менш продуктивним порівняно з варіантом Д. Урожайність зменшилась залежно від сорту на 0,3-2,1 ц/га. Це можна пояснити тим, що запасів азоту, внесеного рано навесні (N60 , II етап), не вистачає в кінці фази виходу в трубку, а внесення його на VIII етапі не може компенсувати нестачу. НІР05 , ц/га для сорту 0,6-0,8; для добрив 0,9-1,3; для норми висіву 0,8-1,1; для взаємодії АВС 2,5-3,5.
Осіннє внесення азоту (варіант Б) виявилось не тільки неефективним, а й привело до значного зниження врожайності. Так, урожайність у сорту Щедра Полісся на варіанті Б знизилась порівняно з варіантом Д на 5,7 ц/га, у сорту Миронівська 61 - на 2,8 ц/га, у сорту Киянка - на 3,8 ц/га (табл.4).
Ще нижчим був урожай на варіанті В, де азотні добрива вперше застосували в кінці кущіння (IV етап), а найменшим - на варіанті А без азотних добрив.
За такою ж схемою вносили азотні добрива у дослідженнях 1996-1998 років. У середньому за три роки найменший урожай (36,7 ц/га і 38,2 ц/га) одержано на варіанті А, де не вносились азотні добрива. Найменший приріст зерна в обох сортів був при застосуванні добрив за схемою варіанта В (табл.5). Тут урожайність зросла у сорту Миронівська 61 до 52,4 ц/га, а в сорту Мирлебен - до 54,5 ц/га, що більше порівняно з варіантом А, відповідно на 15,7 ц/га (42,8%) і 16,3 ц/га (42,6%).
Таблиця 4
Продуктивність сортів озимої пшениці залежно від норм висіву і азотного живлення, ц/га, 1988-1991рр.
Сорт | Норма висіву, млн. схожих насінин на 1 га |
А Р90 К120 (восени) |
Б Р90 К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII) |
В Р90 К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII) |
Г Р90 К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII) |
Д Р90 К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII) | Середнє за нормами висіву | Середнє для сорту | ||||||||||||
Щедра Полісся | 3,0 | 42,1 | 60,1 | 57,9 | 65,0 | 67,0 | 58,5 | 58,5 | ||||||||||||
3,5 | 42,0 | 61,8 | 58,3 | 65,0 | 67,2 | 58,8 | ||||||||||||||
4,0 | 42,5 | 61,0 | 57,5 | 64,9 | 67,5 | 58,7 | ||||||||||||||
4,5 | 43,3 | 60,8 | 57,1 | 64,4 | 66,0 | 58,3 | ||||||||||||||
5,0 | 43,5 | 60,5 | 56,0 | 64,0 | 65,6 | 57,9 | ||||||||||||||
5,5 | 44,0 | 60,0 | 55,2 | 64,3 | 64,1 | 57,7 | ||||||||||||||
Середнє на фонах | 42,9 | 60,7 | 57,0 | 64,6 | 66,4 | |||||||||||||||
Миронівська 61 | 3,0 | 43,1 | 67,0 | 60,6 | 69,2 | 69,9 | 62,0 | 61,3 | ||||||||||||
3,5 | 43,6 | 67,7 | 60,8 | 69,0 | 70,5 | 62,3 | ||||||||||||||
4.0 | 43,0 | 67,5 | 60,0 | 68,1 | 70,0 | 61,7 | ||||||||||||||
4.5 | 42,6 | 67,0 | 60,4 | 67,0 | 69,4 | 61,3 | ||||||||||||||
5,0 | 41,5 | 66,0 | 60,0 | 67,0 | 69,0 | 60,7 | ||||||||||||||
5,5 | 41,2 | 65,0 | 59,4 | 64,1 | 68,2 | 59,6 | ||||||||||||||
Середнє на фонах | 42,5 | 66,7 | 60,2 | 67,4 | 69,5 | |||||||||||||||
Киянка* | 3,0 | 37,5 | 56,5 | 52,0 | 60,3 | 61,5 | 53,6 | 53,9 | ||||||||||||
3,5 | 37,9 | 56,5 | 51,9 | 60,4 | 61,3 | 53,6 | ||||||||||||||
4,0 | 38,6 | 57,1 | 52,9 | 60,8 | 61,4 | 54,2 | ||||||||||||||
4,5 | 38,2 | 57,2 | 53,9 | 60,2 | 60,9 | 54,1 | ||||||||||||||
5,0 | 38,4 | 57,6 | 53,8 | 60,2 | 60,0 | 54,2 | ||||||||||||||
5,5 | 38,0 | 57,1 | 54,7 | 60,8 | 59,7 | 54,1 | ||||||||||||||
Середнє на фонах | 38,1 | 57,0 | 53,2 | 60,5 | 60,8 | |||||||||||||||
НІР 05 , ц/га |
для сорту 1,8-2,8; для добрив 1,3-2,2; для норми висіву 1,5-2,1; для взаємодії АВС 1,7-2,8 |
Таблиця 5
Вплив строків і доз внесення азоту на врожайність сортів озимої пшениці
Варіант внесення азоту | Урожайність, ц/га | Приріст урожаю | ||||
1996р. | 1997р. | 1998р. | Середнє | ц/га | % | |
Миронівська 61 | ||||||
А Р90 К120 (восени) | 37,0 | 32,6 | 40,5 | 36,7 | - | - |
К-во Просмотров: 167
Бесплатно скачать Реферат: Агробіологічні основи формування врожаю
|