Реферат: Агробіологічні основи формування врожаю
Дослідження проводились впродовж 1986-2002 років на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету та на полях філіалу кафедри - агрофірми "Підлісне" Жовківського району Львівської області. Досліди закладались на сірих і темно-сірих опідзолених ґрунтах, які займають понад 50% у структурі ґрунтового покриву західного Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводили в типових для зони ґрунтових умовах. Агротехнічні властивості ґрунтового покриву характеризуються такими показниками: вміст гумусу в орному шарі невисокий (2,23-3,20%), що свідчить про низьку природну родючість цих ґрунтів. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної і нейтральна, рН сольової витяжки 5,9-6,5. Забезпеченість легкогідролізованим азотом становить 41-62 мг, рухомого фосфору - 89-140 мг, калію - 68-94 мг на 1 кг ґрунту. Гранулометричний склад ґрунту - легкосуглинковий.
Клімат зони західного Лісостепу України помірно теплий з середньою багаторічною температурою повітря 7,4°С. Найвища середньорічна температура була в 1989-1990рр. і 1999-2000рр.- 9,0°С та в 1997/98рр. - 8,9°С. Майже в усі роки досліджень річна температура перевищувала середній багаторічний показник. Тільки в 1995-1996рр. вона знизилась до 6,3 °С, але це відбулося за рахунок тривалих морозів у грудні-березні.
Сума опадів за рік була найвищою у 1988/89рр. і 1997/98рр., коли випадало відповідно 844 і 874 мм, що на 183 та 213 мм більше від середньої багаторічної норми (661 мм). У ці роки випадала значна кількість опадів під час весняно-літньої вегетації - 473 мм і 458 мм, за період з квітня до липня. Незважаючи на це, зменшення врожайності від перезволоження не спостерігалося. За роки досліджень нестача вологи відчувалась тільки влітку 1995 року. Крім того, в цей вегетаційний рік (1994/95рр.) була найменша кількість опадів (533 мм), тривалий період (з другої половини червня до кінця липня) - не було дощів.
Отже, в роки досліджень гідротермічні умови відрізнялися між собою і від середньої багаторічної норми. Проте в цілому не спостерігалося екстремальних умов, які б істотно вплинули на зниження продуктивності озимої пшениці. Несприятливим можна вважати 1994-1995 рік, коли висока температура (8,6 °С) поєдналася з низькою кількістю опадів (533 мм).
Дослідження проводились за схемою двох трифакторних, дев'яти двофакторних і восьми однофакторних дослідів. Облікова площа ділянки становила 50 м , повторність — триразова, що відповідає вимогам проведення дослідів із зерновими культурами. Чергування варіантів у повторенні було послідовне або рендомізоване. Польові досліди закладались і виконувались з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А.Доспєховим (1985).
Супутні аналізи зразків ґрунту та рослинного матеріалу проводили за загальноприйнятими методиками:
- Легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононовою, рухомих форм фосфору і калію - за Чириковим, вміст гумусу - за Тюріним, рН - за методом ЦИНАО;
- Польову схожість, густоту рослин в осінній період, виживання рослин у процесі перезимівлі, густоту рослин перед збиранням визначали на закріплених ділянках площею 0,25 м2 у чотирьох місцях по діагоналі ділянки, що в сумі становили 1м2 ;
- Відбір снопового матеріалу проводили за один-два дні до початку збирання врожаю з площі 0,25м2 у чотирьох місцях ділянки. Структурний аналіз урожаю проводився за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”;
- Площу листкової поверхні визначали за методом “висічок”. На цій основі визначали фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність посівів згідно із загальноприйнятою методикою за основними фазами вегетації та за вегетаційний період;
- Натуру зерна визначали за державним стандартом 10840-64;
- Скловидність зерна встановлювали за державним стандартом 10987-76;
- Визначення маси 1000 зерен за державним стандартом 10842-82;
- Вміст в зерні сирої клейковини та її якість визначали за державним стандартом 113586.1-68;
- Вміст загального азоту в зерні встановлювали за Кельдалем згідно стандарту 10846-91;
- Облік урожаю проводили методом поділянкового обмолоту озимої пшениці комбайном "Сампо 500" з наступною очисткою зерна і перерахунком на 100% чистоту та на 14%-ну вологість;
- Математичний аналіз результатів польових дослідів проводили на персональному комп'ютері за програмою дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу згідно методики Б.А.Доспєхова (1985) та застосування комп’ютерної програми “Statistica 5,0;
- Економічну ефективність досліджуваних агрозаходів вирощування сортів озимої пшениці оцінювали за загальноприйнятою методикою - за витратами на 1 га, сумарним прибутком, собівартістю 1 ц зерна і рівнем рентабельності;
- Енергетичну ефективність агрозаходів і технологій визначали за методикою O.K. Медведовського та П.І. Іваненка”(1988).
ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКА НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА
ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Кращим попередником для озимої пшениці у західному Лісостепу України є багаторічні бобові трави. Це основний чинник біологізації інтенсивних технологій. Наші дослідження показують, що сівба після конюшини на один укіс і на два укоси дає майже однакові результати - в середньому на всіх фонах добрив відповідно 60,8 ц/га та 60,1 ц/га (табл.1). Ефект напівпарового обробітку ґрунту після конюшини на один укіс оцінюється незначним приростом зерна - 0,7 ц/га. Різниця в урожайності на фонах N60-120 P60-120 K60-120 не перевищує 0,9 ц/га і тільки при найнижчій нормі добрив (N30 P30 К30 ) зростає до 1,7 ц/га.
Таблиця 1
Урожайність озимої пшениці Миронівська 61 залежно від попередника і норми добрив, ц/га, 1994-1996рр.*
Попередник | Норма добрив | Середнє за попередниками | |||
N30 P30 K30 | N60 P60 K60 | N90 P90 K90 | N120 P120 K120 | ||
Конюшина на 1 укіс | 55,9 | 59,1 | 63,2 | 64,9 | 60,8 |
Конюшина на 2 укоси | 54,2 | 58,2 | 62,9 | 65,1 | 60,1 |
Конюшина з приорюванням другого укосу | 60,1 | 63,0 | 65,1 | 66,2 | 63,6 |
Горох | 49,3 | 53,4 | 56,8 | 58,9 | 54,6 |
Картопля | 46,0 | 51,2 | 53,9 | 55,8 | 51,3 |
Кукурудза на силос | 36,6 | 42,7 | 46,5 | 49,7 | 43,9 |
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- К-во Просмотров: 163
Бесплатно скачать Реферат: Агробіологічні основи формування врожаю
|