Реферат: Аналіз менеджменту ВАТ Сумсільмаш
25371
25362
2419.2
2441.2
25371
25362
2419.2
2441.2
25371
25362
Виробничий відділ
Як бачимо з вищеприведеної таблиці у склад служби управління персоналом входить лише одна посадова особа – інспектор по кадрам, що підтверджує думку, висловлену в п. 2.1 цього розділу щодо ролі служби управління персоналом в організаційний структурі управління ВАТ “Сумсільмаш”.
Але планування потреби в персоналі все ж таки є. Його здійснює економіст з праці (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
План персоналу на 01.01.2002 року.
Чисельність по плану | |
Заводоуправління | 41 |
Дільниця №1 | 25 |
Штампувальна | 17 |
Складальна | 19 |
Інструментальна | 17,5 |
Ремонтно-будівельна | 8 |
Енерго-механічна | 6,5 |
Ремонтно-механічна | 11 |
Котельна | 17,5 |
Сторожа | 8 |
Траснпортна | 11,5 |
Непромгруппа: | 12,5 |
В т.ч. Керівники-2 Робітн.-почас.-10,5 | |
194,5 |
Основні показники, що характеризують рух персоналу
Одними із головних показників, що характеризують рух персоналу у ВАТ “Сумсільмаш”, є оборот кадрів.
Оборот кадрів можна визначається як по прийому, так і по звільненню.
Оборот кадрів по прийому - це величина, що визначається як відношення кількості усіх прийнятих робітників на підприємство (відділ) за певний проміжок часу до середньосписочної кількості працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу [8].
Формула для визначення обороту кадрів по прийому має наступний вигляд:
, (2.1)
де: Оп - оборот кадрів по прийому;
Чп - чисельність прийнятих робітників на підприємство (відділ) за певний проміжок часу;
С - середньосписочна кількість працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу.
Якщо середньосписочна кількість працівників підприємства за 2000 рік складала 188 осіб, а чисельність прийнятих робітників на підприємство за 2000 рік склала 36 осіб, то оборот кадрів по прийому складе:
Оп 1 = = 0,19;
Оборот кадрів по прийому показує, що у 2000 році на підприємство в цілому було прийнято 19% персоналу від його середньосписочної чисельності.
Оборот кадрів по звільненню - це величина, що визначається як відношення кількості усіх звільнених робітників на підприємстві (відділі) за певний проміжок часу до середньосписочної кількості працівників підприємства (відділу) за той же проміжок часу [8].