Ботаніка — це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від грецького слова botane, що означає «трава», «рослина», «овоч», «зелень».

Ботаніка як наука сформувалася близько 2300 років тому. Основоположниками її були видатні діячі стародавнього світу — Арістотель (384-322 pp. до н. е.) і Теофраст (370-286 pp. до н. е.). Вони узагальнили накопичені дані про різноманітність рослин та їхні властивості, способи культивування, розмноження і викорис­тання, географічне поширення. Теофрасту було відомо близько 500 видів корисних рослин не лише європейських видів, а й завезених із східних країн.

Перші праці з ботаніки писались латинською та грецькою мо­вами, а тому й досі в усіх країнах світу ця наука рясніє термінами, які мають в основі слова з цих мов. Це ускладнює вивчення пред­мета, але полегшує ознайомлення зі світовою ботанічною літера­турою.

Нині ботаніка — багатогалузева наука, яка вивчає як окремі рослини, так і сукупності їх — рослинні угруповання, з яких фор­муються луки, степи, ліси тощо. Структура і закономірність росту рослин, залежність їх від навколишнього середовища, закономір­ності поширення й розподілу окремих видів і всього рослинного покриву на земній кулі, походження та еволюція світу рослин, при­чини його різноманітності і класифікація, запаси у природі госпо­дарське цінних рослин і шляхи раціонального використання їх, розробка наукових основ введення в культуру нових кормових, лікарських, плодових, овочевих, технічних та інших рослин — ось далеко не повний перелік питань, які вивчають ботанічні науки.

На сьогодні науці відомо понад 500 тис. видів рослин і близько 1500 тис. видів тварин. Проте забруднення повітря й води, зни­щення лісів, застосування отрутохімікатів спричиняють порушення існуючих у біосфері екологічних зв'язків. Це призводить до найнесприятливіших наслідків — зникнення окремих видів. Отже, одне з першочергових завдань ботаніки — це розробка наукових ос­нов охорони природних і рослинних ресурсів. Особлива увага приділяється вивченню й збереженню рідкісних і зникаючих рослин, що занесені у Червону книгу, оскільки з втратою кожного виду не лише зменшується різноманітність рослин, а й порушується стій­кість рослинного угруповання, збалансована протягом багатьох тисяч років.

Виникнення рослинного світу і коротка історія його розвитку

Рослини, які є в даний період на Землі, з'явились не відразу. Рослинний світ розвивався поступово - від простих організмів до складних. Вперше рослини, як і взагалі життя, виникли у воді. Саме перші представники рослинного світу були найпростішими організ­мами. В процесі еволюції вони ускладнились і пристосувались до навколишнього середовища.

Зародження і розвиток рослинного світу тісно пов'язаний з іс­торією земної поверхні. Палеоботаніка вивчає рештки колишніх рослин, які збереглися в земній корі, і дає уявлення про історію рослинного світу. Рештки давніх рослин можуть зберігатися в зем­ній корі дуже довго в тих випадках, коли вони кам'яніють або залишають відбитки в осадових породах. Осадові породи часто ховають занесені й осілі на дно листки, плоди тощо.

Геологія всю історію земної кори поділяє на п'ять ер, а кожну еру на періоди, кожний період — на епоху (табл. 1).

Для кожної геологічної ери і її періодів характерний розвиток певних груп рослин і тварин. Найдавніша ера — архейська. Вона тривала понад 900 млн.років. Під час архейської ери, очевидно, з'явилися бактерії, оскільки у відкладах земної кори, що належать до цієї ери, є сліди діяльності залізобактерій. Мабуть, наприкінці архейської ери з'явились синьозелені водорості.

У протерозойську еру з'явились складніші рослинні організми у вигляді більш високо організованих за будовою водоростей.

Палеозойська ера характеризується ще більшим ускладненням форм рослинного світу. На початку цієї ери рослинний світ був представлений водними рослинами у вигляді водоростей (зелені, бурі, червоні). В цю ж еру виникли перші наземні рослини — пси­лофіти, які в девонський період палеозойської ери були доміную­чими рослинами суші. Наприкінці палеозойської ери відбулося ви­мирання деревоподібних плаунів і хвощів; з'явились папоротепо­дібні, хвойні, саговникові.

Для мезозойської ери характерний розквіт голонасінних рос­лин. В юрський період цієї ери з'явились бенетити, які вважаються прототипами квіткових рослин, а наприкінці юрського періоду —

Таблиця 1. Послідовний розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери

Ера та її тривалість	Період	Органічні форми
Архейська, 900 млн.років або більше Протерозойська, 2030 млн.років Палеозойська, 360 млн.років Мезозойська, 140 млн.років Кайнозойська, 60 млн.років	Нижній протерозой, Верхній протерозой Кембрійський Силурійський Девонський Кам'янову­гільний Пермський Тріасовий Юрський Крейдовий Третинний Антропогенний	Виникло життя у водоймах, можливо синьозелені водорості. Найпростіші Різні водорості. Живі форми поділилися на рослинні та тваринні (безхребетні) --> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- « 1 2 3 » К-во Просмотров: 261 Бесплатно скачать Реферат: Ботаніка як наука >>> Скачать <<< Меню Поиск