Гриби. Плауни великих розмірів. Папороті. Хвощові дерева. Ліси великих деревовидних папоротей. Насінні папороті Риби. Наземні хребетні амфібії

Клімат став більш вологим і теплим. У по­вітрі збільшився вміст кисню і вуглекис­лоти. Деревовидні папороті досягли 40 и заввишки. Нагромадилося кам'яне вугілля.

З'явилися голонасінні.

Утворився грунт, багатий на перегній. Розвинулися комахи.

Перші плазуни

Клімат став сухішим і холоднішим. Вимер­ли деревовидні плауни, хвощі. Розвинулись хвойні, гінкгові, саговникові. Розвинулися плазуни

Панування голонасінних рослин. Розвинулися плазуни (динозаври)

Розквіт голонасінних, бенетитові. Вимерли насінні папороті. Поява перших покритона­сінних рослин. Примітивні ссавці. Перші птахи

Розквіт хвойних (кипарисових, тисових та ін.). Розвинулися покритонасінні (дуб, верба, магнолія, фігове дерево, клен, вино­град, тополя тощо).

Пальми.

Вимерло багато плазунів. Розвинулися комахи, що живилися нектаром квіток

Клімат став теплішим. Ліси широколистяних порід. Розквіт ссавців.

На кінець періоду почалося похолодання на півночі.

Виникнення предків людини

Північна півкуля вкрилася льодом, який рухався на південь і ховав рослинний покрив. Наступне потепління призвело до танення льодовиків. Трав'янисті, близькі до сучасних, рослин.

Виникнення людини і розвиток культурних рослин

квіткові — покритонасінні рослини, які стали швидко, поширюва­тися на всій Землі.

Кайнозойська ера, яка продовжується і в даний час, характе­ризується різким зменшенням голонасінних рослин і буйним роз­квітом покритонасінних (квіткових) рослин.

На Землі весь час відбувалася зміна клімату, поверхні, що призвело до зміни середовища, під впливом якого виникли нові форми рослин, а природний відбір знищував усе недосконале і зберігав найбільш життєздатне. Так створювались різноманітні форми рослин.

В історії розвитку рослинного світу можна виділити 6 основ­них епох, у кожній з яких спостерігалось домінування окремих груп рослин. Це епохи:

1) бактерій і близьких до них організмів;

2) водоростей;

3) псилофітів, які почали свій розвиток у воді, а потім вийшли на сушу;

4) виникнення і розвитку гігантських теломофітів (плаунів, хво­щів, папоротей);

5) голонасінних;

6) покритонасінних, або квіткових, рослин.

Подібність і відмінність між рослинами і тваринами

Повітря, гірські породи, мінерали і живі речовини складаються з одних і тих самих хімічних елементів. У природі немає жодного хімічного елемента живих організмів, який би не зустрічався у не­живій природі. Цим підтверджується спільність живої і неживої природи. Визначено, що хімічні сполуки, з яких складається не­жива природа, набагато простіші від сполук, які є в живій природі. Так, у рослинах переважають вуглеводні сполуки, що складаються з вуглецю, кисню, водню і білків, в яких, крім згаданих речовин, є азот, сірка, фосфор, магній, калій, кальцій, залізо та інші ре­човини.

Складні сполуки вуглеводів і білків е результатом життєвих процесів рослин: потрібні для цих процесів речовини рослини зас­воюють з повітря і ґрунту. Енергію, за рахунок якої утворюються складні органічні сполуки, рослини беруть від Сонця.

Усі життєві процеси, що відбуваються в організмі, тісно по­в'язані з середовищем, в якому він перебуває. Середовище впливає також на інтенсивність обміну речовин, на процеси росту і розвит­ку організмів.