Реферат: Бронхіальна астма Хронічний гастрит гастродуоденіт Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

При тяжкому ступені — тяжкі астматичні напади кілька разів на день або щоденно, часті нічні напади, що погано знімаються введен ням бронхолітиків; PEF< 60 % від нормативних величин.

Клінічні особливості бронхіальної астми в дітей

1.Характерний період, що передує нападу (зміна поведінки, рино-рея, свербіле кінчика носа тощо).

2.Напади сухого кашлю з перших хвилин нападу бронхіальної астми.

3.Часте блювання з великою кількістю слизу та мокротиння (через погане відкашлювання мокротиння відбувається його ковтання).

4.У дітей раннього віку у зв'язку з переважанням бронхореї та на бряку слизової оболонки над бронхоспазмом характерним є повільне розгортання та зворотний розвиток астматичних проявів, можливо вислуховування різних за калібром вологих хрипів — перебіг за типом астматичного бронхіту («волога» астма).

Препарати, які застосовують у терапії дітей з бронхіальною астмою

1.Нестероїдні протизапальні препарати: натрію кромоглікат (інтал, іфірал, ломудал, кромолін), недокроміл-натрій (тайлед, тайлед-мінт).

2.Бета-2-агоністи короткої дії: сальбутамол (вентолін, альбутерол), фенотерол (беротек), тербуталін (бриканіл), іпрадол.

3.Бета-2-агоністи пролонгованої дії: сальметерол (серевент), фор-мотерол (фородил).

4.Теофіліни пролонгованої дії: вентакс, теопек, теодур, теотард, теоклір, ретофіл, Teo-SR-пролонгатум, еуфілонг.

5.Холінолітики: іпратропію бромід (атровент).

6.Комбіновані препарати: іпратропію бромід + фенотерол (бероду-<л); натрію кромоглікат + фенотерол (дитек).

7.Інгаляційні кортикостероїди: беклометазону дипропіонат (аль-децин, бекотид, беклофорт, беклокорт), бекломет, бутезонід, флуні-волід (інгакорт), тріамцинолону ацетонід (азмакорт), флутиказону Нропіонат (фліксотид, флувент).

Алгоритм терапїї астматичного нападу

1.Оксигенотерапія.

2.Інгаляція бета-2-агоністів короткої дії по 1—2 дозі через спей-рер або небулайзер кожні 20 хв протягом 1 год.

8. За відсутності ефекту — бета-2-агоністи та (або) адреналіну гідрохлорид вводять підшкірно або внутрішньом'язово, іпратропіуму бромід інгаляційно; еуфілін внутрішньовенно краплинно із розрахун ку 1 мг на 1 кг маси тіла за годину.

4. За відсутності ефекту — кортикостероїди парентерально кожні в ГОД та (або) перорально. Симптоматична терапія.

Алгоритм інтенсивної терапїї тяжкого астматичного статусу

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Оксигенотерапія.

8. Внутрішньовенна інфузійна терапія для корекції дегідратації та іцидозу.

4. Відміна бета-2-агоністів, якщо вони попередньо застосовувалися.

б. Глюкокортикостероїди (преднізолон у дозі 1—2 мг на 1 кг маси ІІЯа кожні 4—6 год внутрішньовенно або дексазон 0,2—0,5 мг на 1 кг Миси тіла за добу).

6.Еуфілін внутрішньовенно краплинно 0,9—1,1 мг на 1 кг маси І ЇМ за годину.

7.Симптоматична терапія за показаннями (лікування серцевої недостатності, набряку легень та мозку; профілактика тромбоемболічних ускладнень та ін.).

2 Хронічний гастрит, гастродуоденіт. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

Класифікація виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки

І, Клініко-ендоскопічна стадія: