Реферат: Бронхіальна астма Хронічний гастрит гастродуоденіт Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

Фактори, що сприяють розвитку та загостренню бронхіальної астми в дітей:

1.Побутові алергени — домашній пил (кліщі родини Dermato» phagoides), книжковий пил.

2.Алергени тваринного походження — шерсть, пух, пір'я, лущ, екскременти, слина тварин (кішок, собак, кролів, овець) та комах(інсектів).

3.Грибкові алергени — плісняві та дріжджові гриби (Alternarl», Aspergillus, Mucor, Candida, Penicillium, Cladosporium та ін.).

4.Пилкові алергени — дерева, кущі, злакові та бур'яни.

5.Медикаментозні алергени — антибіотики, сульфаніламідні препарати, вітаміни, ацетилсаліцилова кислота та ін.

6.Віруси та вакцини (специфічна роль вірусів вивчена недостатньо) — АКДС (кашлюковий компонент).

7.Хімічні алергени (ксенобіотики) — хром, нікель, марганець, формальдегід та ін.

8.Харчові алергени.

Розвитку бронхіальної астми сприяють алергічна схильність (алергічний діатез), патологічний перебіг вагітності та пологів у матері дитини, недоношеність, полютанти (забруднення атмосферного повітря та приміщень), куріння (пасивне, активне).

Загостренню астми сприяють специфічні, тобто алергенні, фактори та неспецифічні — ГРВІ, фізичне навантаження, охолодження, психоемоційне навантаження, зміни метеоситуації (вітер, перепади температури й атмосферного тиску), забруднення повітря, психогенні фактори (хвилювання, переляк).

Патогенетичні ланки бронхіальної астми в дітей

1. Алергічне запалення дихальних шляхів:

—алергічні реакції негайного типу: гострі алергічні прояви (астматичний напад);

—алергічні реакції сповільненого типу: хронічне алергічне запалення дихальних шляхів.

2. Гіперреактивність бронхів:

—виникає внаслідок порушення рівноваги між збудливими (холі-Нергічними, нехолінергічними, альфа-адренергічними) та гальмівними (бета-адренергічними та неадренергічними) системами регуляції бронхіального тонусу;

—крім того, нейрогенне запалення за участі пептидів може посилювати алергічне реагінзалежне запалення, що має місце при бронхіальній астмі.

3. Ендокринні порушення (дисоціація нейро-імуно-ендокринного Комплексу). Здійснюються через системи:

—гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози;

—гіпоталамус — гіпофіз — загруднинна залоза;

—гіпоталамус — гіпофіз —щитоподібна залоза.

4. Біомаркером бронхіальної астми є морфологічні та функціо- Щльні зміни еозинофілів.

Класифікація бронхіальної астми в дітей

(Міжнародний консенсус з питань діагностики Ти терапії бронхіальної астми, 1999)

1.За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка.

2.Період: загострення, ремісія.

Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей

При легкому ступені тяжкості — нетяжкі астматичні напади без Порушення сну та денної активності, не частіше 10—12 разів на рік, що легко знімаються введенням бронхолітичних препаратів; PEF(пікова швидкість видиху) > 80 % від нормативних величин.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--