Реферат: Бронхіальна астма Хронічний гастрит гастродуоденіт Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

2.Початок епітелізації.

3.Загоєння виразкового дефекту слизової оболонки, коли ще є дуоденіт.

4. Клініко-ендоскопічна ремісія. //. Локалізація:

1.Шлунок.

2.Дванадцятипала кишка (цибулина, постбульбарний відділ).

3.Подвійна локалізація.

///. Форма:

1.Неускладнена.

2.Ускладнена (кровотеча, пенетрація, перфорація, стеноз воротаря, перивісцерит).

IV, Функціональна характеристика:

1.Кислотність шлункового вмісту.

2.Моторика: підвищена, знижена, нормальна.

V, Період:

1.Загострення.

2.Неповна клінічна ремісія.

3.Клінічна ремісія.

VI, Супутні захворювання: панкреатит, гепатит, ентероколіт (коліт), виофагіт, холецистохолангіт.

Приклади діагнозів:

Хронічний гастрит, антральний, гіпертрофічний, Нр(+), з підвищеною кислотоутворюючою функцією, фаза загострення.

Хронічний гастродуоденіт, поширений, поверхневий, Нр(-), з нор-Мяльною кислотоутворюючою функцією, фаза неповної ремісії.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (бульбарна), свіжа ви-рцвка, фаза загострення, з підвищеною кислотністю, неускладнений Перебіг.

Методи діагностики інфекції Н. pylori

1.Бактеріологічний посів біоптату слизової оболонки шлунка і Дванадцятипалої кишки на диференціально-діагностичне середовище.

2.Морфологічний («золотий стандарт» діагностики Н. pylori): фар-Йування бактерії в гістологічних препаратах слизової оболонки шлунку хворого різними барвниками та наступна їх мікроскопія.

8. Цитологічний: фарбування бактерії в мазках-відбитках біопта-їу олизової оболонки за Гімзою, Грамом.

4. Дихальний: визначення в повітрі, що видихається хворим, ізо- топів 14С чи 13С, які утворюються внаслідок розщеплення в шлунку хворого, що прийняв мічену сечовину, під впливом уреази бактерії Н. pylori.

5.Уреазний: визначення уреазної активності біоптату зі слизової оболонки шлунка. Він базується на здатності живого мікроорганізму здійснювати певні біохімічні реакції, що проявляються зміною забарвлення. За інтенсивністю забарвлення можна приблизно сказати про кількість мікроорганізмів у біоптаті.

6.Перспективним для педіатричної практики є імуноферментний метод, що базується на виявленні антитіл до Н. pylori в сироватці крові хворого, а також експрес-тести, які базуються на основі імунопреципітації чи імуноцитохімії. Для проведення цих тестів потрібна капі лярна кров хворих.

Діагностику ерадикації (знищення Н. pylori) потрібно проводити двома діагностичними методами не раніше ніж через 4—6 тиж після закінчення курсу антихелікобактерної терапії. Обов'язково треба за стосувати метод, заснований на виявленні бактерії в біоптаті слизової оболонки. Експрес-тести для підтвердження ерадикації не застосовуються.