Реферат: Частка як службова частина мови
частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, де-, аби-, -сь служать для творення неозначених займенників і прислівників: будь -хто, що-небудь , казна -який, де що, аби де, колись ;
за участю часток не, ні можуть утворюватися також слова різних частин мови: не спокій, не доля, не вільний, не вдалий, ні вроку, не дарма, не волити, не додержати, не абиякий ;
за допомогою часток би, б, же, ж, то утворюються сполучники: щоб , якби , якже , ніж , нібито , начебто , атож
Частки, що використовуються для творення різних граматичних форм:
частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способу дієслова;
частки -ся, -сь, за допомогою яких утворюються зворотні дієслова: збиратися , навчатися , готуватися ;
частки най-, що-, як-, які служать для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників та прислівників: най кращий, щонай кращий, якнай кращий; най вище, щонай вище, якнай вище
◊ Робота в команді. Прочитайте епіграф до уроку. Як ви розумієте слова відомого мовознавця Івана Романовича Вихованця? Що означає вислів «частка ж чинить чародійства. Творить у реченнях дива»? Що буде, коли частки вилучити з речень? Відповідь обґрунтуйте, навівши приклади з текстів, що подані нижче.
У поданих текстах знайдіть частки, встановіть їх значення, розподіліть їх за функціями.
1. Ліси й ліси... Скільки їх! Ні поглядом не осягнути, ні перейти. Стоять похмурі, розвісивши свої зелені шати, і гомонять... Про віщо? Хто знає. Кажуть, отим товстелезним дубам, що могутньо вп’ялися в землю і верхів’ями сягають хмар, сотні літ. То-то звідали на своїм віку! От зрозуміти б їхню мову. А що, як вилізти на дуба і причаїтися? Певно, можна чимало побачити...
Як тут здорово! Тепер можна оглянути все довкола. Досить тільки залізти вище... І як це раніше не приходило на думку? Ото дорога, а там виблискує на сонці річка – спокійна і принадна Случ. Лісами та лугами вона біжить через усе Полісся...(М.Олійник).
2. Весна у наших краях рання. На початку березня в селі, а відтак і на городах снігу, вважай, немає вже. Ще через тиждень сходить тала вода, а там, дивись, вже й земля парує. Лише на морі довго ще біліє серед поодиноких синіх проталин лід. Рибалки не зважуються в такий час ходити в море. Зовні лід ніби й міцний, та не так, як узимку. Згори що не день, то помітніше дірявить його сонце, знизу підлизує морська течія. Пішому, правда, можна ще йти по такому льоду, і сітку запустити під лід дуже просто. Але як вивезеш потім вилов? Кіньми на санях не поїдеш і на собі багато не винесеш. Отож рано чи пізно настає той день, коли кажуть: “Все, тепер ждатимемо, поки розтане”.
Цієї весни ждуть уже місяць і ще ждатимуть (Д.Міщенко).
3. На човнику й веслі від нас від'їхав травень. Він прихопив із собою сині дощі, зелений шум та солов’їний спів, і в село, через тини, заглянуло літо. Так, наче казка, говорить моя мати. Ще вона каже, що найбільше див у світі робиться влітку на світанні, це саме тоді, коли мені так хочеться спати. От і зараз, насурмонений і заспаний, я стою посеред хати, не знаючи, де й що шукати... Я дивлюсь на вишні, в них справді то тут, то там паленіють розпуклі щічки. А мати вже показує, що на покручі гороху з’явився ще сонний перший цвіт, а на ранній груші шаріють грушки, оті, що віясто придивляються до землі. І все це диво зробило літо за одну-однісінську ніч та й пішло собі далі, щоб на світанні, коли я сплю, знову заглянути до нас. Як би мені припильнувати його? (М.Стельмах).
◊ У реченнях знайдіть частки, що виконують словотворчу і формотворчу функцію. Поясність правопис підкреслених часток. Виконайте морфологічний розбір виділених слів. Запишіть у фонетичній транскрипції дев'яте речення.
1. Нікого ще війна не робила веселим і щасливим (Цюп.). 2. Якби знову на світ народитися, знав би, як не старитися (Нар.тв.). 3. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа (Л.Костенко). 4. В нас не бувало такого, що хто-небудь когось не послухався або підвів (Зб.). 5. Ні. Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому (О.Довженко). 6. Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла (Рил.). 7. Коли-не-коли заходив до житників, щоб не дуже-то набридати (Цюп.). 8. Щохвилі, щомиті, як птиця в блакиті, співай, моє серце, співай! (Сос.). 9. А серце б'ється, свіжий вітер дише, немовби хоче остудить чоло (Рил.). 10. Кожну свою відпустку він, киянин, проводив восени і в селі, хоч немає тут уже в живих ні батька ні матері... (В. Бондар). 11. В його житті ще раз вони страждали, і їх поем щонайтонкішу грань він в українські переніс кристали (Павл.). 12. Часом і досі здається мені, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувсь до роботи (Довж.). 13. Нехай і я вам буду мов той далекий сон, що ви згадали (Ст.). 14. Ходім-бо , - прохав Івась, піднімаючись з місця (П. Мирний). 15. У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Леся Українка). 16. Ну, не плач же, глянь на мене (Т.Шевченко).
◊ Складіть і запишіть речення з частками невже, хіба, еге, ледве, ж, тільки, саме, просто, давайте. Визначте, до яких розрядів належать ці частки і яку функцію виконують щодо окремих слів або речення в цілому.
- Мовленнєва ситуація.
◊ Вас запросили виступити на шкільній конференції на тему «Проблема двомовності в Україні». Підготуйте текст виступу, використовуючи слова з частками, що пишуться окремо, разом, через дефіс. Прокоментуйте таблицю.
Таблиця
Правопис часток
| Окремо | Разом | Через дефіс |
|
Формотворчі частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового і умовного способу: хай зростають, нехай приїдуть, купив би , приготувала б . . | словотворчі: аби-, де-, не-, ні-, ані-, чи-, що-, -сь та формотворчі: най-, як-, що-, -ся, -сь частки у складі різних частин мови: аби куди, ані трохи, що години, не багато, не винний, котрийсь , якнай дорожче, вітатися . Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з чого, ні з якими . Частка що може стояти і після слова, до якого відноситься, тоді вона пишеться окремо: хіба що , поки що , тільки що . |
словотворчі частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, за допомогою яких утворюються займенники і прислівники: будь -хто, який-небудь , казна -де, хтозна -як. частки -бо, -но, -то, -от, -таки, коли вони виділяють значення окремого слова і стоять безпосередньо після нього: зроби-но , якось-то , як-от , важкий-таки . Якщо ж між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, то всі три слова пишуться окремо: зроби ж но , якось би то . Частка -таки пишеться окремо ще й у тих випадках, коли стоїть перед словом, якого стосується: таки зустрів, таки виконав. |
Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З’ясуйте правила правопису часток.
1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що)дня, (що)години (Рил.). 2. (Ні) що так не красить людину, як натхнення (Гонч.). 3. Хоч (би) артисту руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. 4. Який швидкий! На волю! Ти (но) краще не дуже (то) на проміння вилазь (Л.Укр.). 5. – Погляньте (бо), хіба (ж) ви (не) взнаєте? – билася Стояниха, мов чайка об дорогу (Довж.). 6. Полий цю яблуню – ад (же) вона із яблучками. (Не) хай (же) сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (Рил.). 7. Брати дивувалися, яка (то) Галя гарна у чоботях, і мати хвалила те (ж) (Вовч.). 8. Ні (чого) так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв’язаного хліба (Цюп.). 9. І сонце – (хтозна) відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни (Рил.). 10. Пішла (б) вона гуляти того (таки) самого вечора, коли (б) не той вовк невірний з лісу. 11. Так (то) проживає Олеся, працюючи без спочинку, без утоми (Вовч.). 12. Ну, ще можна примиритися з тим, що в людини вивітрилась совість, але того, щоб утратив (будь) яку совість учитель, – я (ні) як (не) міг збагнути (Зб.). 13. І золото, і слава є, та нема Оксани, ні (з) ким долю поділити, ні (з) ким заспівати (Шевч.). 14. У селі ще ні (в) кого й (не) світиться. На зупинці (ані) кого (Тют.).
◊ Запишіть подані слова разом, окремо та через дефіс і поясніть їх правопис. Визначте структурні різновиди часток. Перевірте себе за поданою нижче довідкою.
Наче/б/то, не/мов/би/то, стій/но, дех/то, дарма/що, вийди/ж, не/аби/хто, будь/чий, аби/який, аби/куди, десь/то, вийшла/б, авже/ж, ніби/то, навряд/чи, мов/би/то, як/от, прийшов/таки, таки/знайшов, Аби/куди, тільки/б, тому/то, наче/б/то, будь/як, що/ночі, а/ні/коли, хоч/би, тоді/то, як/от, ось/де, а/то/ж, ні/до/чого, з/ким/небудь, а/все/ж/таки, де/в/чому, а/ні/як, а/вже/ж, скажи/но, що/ж/до, таки/зрозумів, все/таки, що/до, хтозна/з/ким, як/най/серйозніше.
За будовою частки поділяються на прості і складені . Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток:ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є (Гал.).
Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець (Гонч.).