Реферат: Частка як службова частина мови
Чому в таблиці немає дієприкметника і дієприслівника?
Чому в таблиці не знайшлося місця для вигука?
Таблиця
ЧАСТИНИ МОВИ
Самостійні (повнозначні) | Службові (неповнозначні) | ||
Змінювані | незмінювані | незміювані | |
Відмінювані | дієвідмінювані | ||
Іменник | дієслово | прислівник | прийменник |
Прикметник | сполучник | ||
Числівник | частка | ||
Займенник |
Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.
Службові частини мови (їх три : прийменник, сполучник, частка ) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка ). Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.
Морфологічний принцип виявляється в тому, що визначає, які граматичні категорії властиві словам певної частини мови. За цією ознакою (здатністю утворювати граматичні форми) частини мови поділяються на змінні та незмінні.
Синтаксичний принцип полягає у визначенні синтаксичної функції слова певної частини мови (в ролі якого члена речення це слово найчастіше виступає).
Словотвірний принцип визначає специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.
Кожна частина мови має властиві їй граматичні категорії, що дістає свій вияв у системі словозміни.
Окрему групу складають вигуки і звуконаслідування . Вони виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи. Модальне слово трактується як слово, що втратило своє конкретне значення та функціонує як засіб описового зображення модальності.
◊ Прочитайте текст. Якою постає вчителька в уривку? Які мовні засоби увиразнюють її особистісні і професійні якості? Проаналізуйте семантику мови очей, жестів.
Визначте в поданому тексті належність слів до частин мови. Чи наявні в тексті слова, що перейшли в іншу частину мови? Перевірте себе за довідкою, поданою нижче.
Складіть речення так, щоб слова, які перейшли іншу частину мови, належали б до «своєї» частини мови. Вкажіть на зміни, що викликані переходом.
... Мені про свою маму писати, мабуть, найважче. Вона – вчителька.
І ось мені треба писати вчителеві про вчителя. А сама я – тільки ще учениця. Сказала я мамі, що мені треба про неї писати, а вона аж засміялася:
- Ну от і напиши, подивлюся, скільки ти граматичних помилок наробиш.
Просто біда мені з моєю мамою. Що не напишу, а вона одразу: „А де кома? Отут перед „а” треба кому ставити... А де твій знак питання? А де дві крапки?..”
Але ось раптом у квартиру дзвінок. Мама відчинила, і я бачу, як змінилася на виду:
- Володя?.. Яременко?.. – питає.
А на порозі стоїть льотчик з букетом квітів, ну зовсім ще молодий, і каже:
- Так, це я, Оксано Семенівно, ваш учень, колишній шибеник і зірвиголова Володя Яременко...
- Та який же ти дорослий став, - каже йому мама і почала жартувати: - А слово „знання” тепер з двома „н” пишеш чи з одним?
А в самої радісні сльози на очах.
- Знаю, знаю, Оксано Семенівно, - каже до мами льотчик. – Всього ви мене навчили. Ви ж мені путівку в життя дали. Та не тільки мені...
...тільки тоді я зрозуміла, скільки ж то мамі довелося з ними працювати, щоб, як каже льотчик дядя Володя, дати їм путівку в життя.
Тепер я знаю, що вчитель не тільки навчає мови, літератури, історії, географії, а ще й навчає любити всі професії, як моя мама.
Так, це правда, що вчитель дає людям путівку в життя (Д. Ткач Вчителька).
У сучасній українській літературній мові, як і в інших сучасних слов'янських мовах, перехідних явищ досить багато.
Найбільше перехідних явищ спостерігається в сфері повнозначних частин мови. Сюди належить субстантивація прикметників і дієприкметників (наприклад: вартовий, молода, учительська, майбутнє, минуле, трудящі, незримий, лежачий, перший, відживаюче, вмираюче, відстале, вчений ),
адвербіалізація — перехід іменників, прикметників, числівників, дієслів у прислівники ( наприклад: вниз, догори, весело, тричі, лежачи ),