Реферат: Частка як службова частина мови

112.Частки, їх функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток

Усілякі є на світі дійства. Той малює. Той співає. А той пише вірші чи пісні. Хтось біжить. Хтось спішить. І спішить і не спішить…Частка ж чинить чародійства. Творить у реченнях дива'.

Іван Вихованець.

Комунікативна розминка. Чи дослуха'єтеся ви до слова? Що означає для вас – дослу'хатись до рідного слова?Чи яскраві візуальні ефекти, віртуальна реальність не відсунули у тінь рідне живе слово? Чи вмієте вести бесіду? Що для вас значить бесіда? Обговоріть це з друзями.

Прочитайте текст. Що ж створює бесіду? Чи є в роздумах Андрія Содомори відповідь на ваше питання? Слова яких частин мови зазвичай стимулюють, спрямовують, виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, допомагають відтінювати індивідуальне мовлення і надають йому виразного національного колориту? Назвіть ці слова, визначіть частину мову. З'ясуйте різновиди речень.

Бесіда, як і пряжа, снується: тут нелегко визначити, де початок, а де кінець. Навіть зачин бесіди – це сполучники, частки, що служать для продовження чогось раніше початого: «А знаєте…Отож…Так от…» Тільки-но в одного бесідника закінчується «нитка» - непомітно приточує інший, аби далі снувалось: «А я от…» Приточує не будь-що, а лиш те, що в'яжеться з попереднім, що «товаришує» йому.

Бесіда – то мистецтво (А.Содомора).

Прокоментуйте подані визначення. Яка з характеристик частки більше імпонує вашому розумінню цієї службової частини мови.

Частка – це службова частина мови, що об'єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченням або його членам («Короткий словник лінгвістичних термінів»).

Часткою називається службова частина мова , яка надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових відтінків або служить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів (з підручника).

Наприклад: Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М.Коцюбинський).То - наше слово, то - щодення чудо. То - сонця зір крізь каменя більмо. То - дух народу - о всесильний Буддо! - Все в нас бери, лиш мови не дамо!.. (Д.Павличко).

Частки виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, посилення дії, стану, ознаки, підкреслення смислових центрів у висловлюваннях тощо. У системі літературної мови частки відіграють важливу роль, оскільки саме вони надають мовленню виразного національного колориту, допомагають відтінювати індивідуальне мовлення, засвідчують самобутній характер української мови.

Чим відрізняється частка від інших службових частин мови?

Підготуйте повідомлення «Своєрідність частки», скориставшись таблицею і довідкою.

Таблиця

Ознаки службових частин мови і вигуку

Назва службових частин мови, вигук Ознаки
Частка виражає загальні логіко-смислові, емоційні і модально-вольові відтінки окремого слова, словосполучення або речення в цілому
Сполучник, прийменник виражають залежність між одиницями морфологічного та синтаксичного рівнів
Вигук служить для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень

Довідка

Основна сфера функціонування більшості часток — це усне мовлення, звідки вони активно проникають і в інші функціональні стилі, переважно художній і публіцистичний.

Перевагами розмовного і художнього стилів є можливість використовувати діалектні, застарілі частки на зразок: угу, да, ге, коб, коби, іч, най, буцімто, пак, се та ін. Наприклад: Іч яку (пісню) зачали (Мирн.); Се було літом, саме в жнива (Коц.).

У художній мові натрапляємо і на частки власне авторського творення: Ви-те суху вербу встромили тута? (Л.Укр.). З метою підсилення виконуваної функції використовуються такі частки: он-он, от-от, ні-ні, так-так та под.: От-от зозулька маслечко сколотить... і людям одмірятиме літа (Л.Укр.).

Складіть інтерв'ю з мовознавцем, в якому використайте частки різних груп за значенням, що подані в таблиці.

Таблиця

Групи часток за значенням

Модальні Словотворчі Формотворчі

Частки, що надають словам, словосполученням і реченням різних семантичних, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

вказівн і: ось, он, онде, от, це, оце, то, ото, воно

означальні : якраз, саме, справді, точно, власне, рівно ;майже, приблизно, мало не, трохи, ледве, трохи не

підсилювальн і: і, й, та, таки, ще, навіть, вже, аж, ж, же, бо

видільні : тільки, тільки не, лише, лиш, лишень, хоч, хоча, хоч і, хоча б ;

Власне модальні: мов, мовби, мабуть, мовляв, наче, навряд, навряд чи, ніби, ба, ну

стверджувальн і: так, еге, атож, аякже, авжеж

питальні : чи, хіба, невже, що за ;

заперечні: ні, ані, не;

спонукальні : хай, нехай, би, б, ну, давай, бодай, годі ;

порівняльні : мов, немов, наче, неначе, як

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--

К-во Просмотров: 511
Бесплатно скачать Реферат: Частка як службова частина мови