Реферат: Частка як службова частина мови
1. В тридев'ятому царстві, в одному государстві жив собі селянин (Нар.тв.). 2. Один Тимко згадав про старого і розшукав його межи підводами (Тют.). 3. А рак усе лізе та лізе... 4. – Оце, – каже, – як я міцно спав! (Нар.тв.). 5. – Хто властиво позволив собі змістифікувати вас таким нечуваним способом? (Фр.). 6. Хоч був тато грізний, а просто дуже нас жалував (Вовч.). 7. Коли геть за північ почувся гомін (Мирн.). 8. Хоч би на мить, і то вже варто труду! (Л.Укр.). 9. Отут і кажи, що не напущено на чоловіка (Тют.). 10. Коли б мені отих дітей Найти де-небудь (Шевч.). 10. А що воно видать, що чувати у білому світі? (Г. Тютюнник). 11. Посіяно, заволочено – хай собі росте (Ю. Збанацький). 12. Жили собі дід та баба (з казки). 13. Ото й не думай. Сватай собі Галю (Л.Костенко). 14. Де вже мені те пожалування? (С. Скляренко). 15. Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (O. Гончар). 16. Хто його розбере тепер, куди ми посуваємось (Л. Українка). 17. А Бог мовчав, бо іншого любив (Д. Павличко). 18. І це ще сто років тому таке діялося? (Д. Гуменна). 19. Повісті він друкувати не хотів, а коли вже й погодився, то тільки з умовою, що я змалюю Данила Галицького добрим мужицьким королем. (Р.Іваничук). 20. Хати не було. Була сама піч з високим комином (O. Довженко). 21. І врожай цього літа негустий удався, тепер осінь мала й те згноїти... (П. Мирний). 22. Чи в Києві, чи в Полтаві, чи в самій столиці ходив чумак з мазницею помежи крамниці (C. Руданський). 23. Саме напровесні Настя злягла (M. Коцюбинський).
Довідка
За походженням частки поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні) . До первинних часток належать ті, які в сучасній українській мові не виявляють ні словотвірних зв’язків, ні формальних співвідношень з іншими частинами мови. Наприклад: не, ні, же, ж, бо, но, ну, он та деякі інші:Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають (Шевч.).
Більшість у мові становлять вторинні (похідні) частки, тобто ті, що перейшли від інших частин мови: відприслівникового походження: прямо, рівно, точно, просто, приблизно, вже, куди, там, тут. ( Наприклад: Я нічого не думав, а просто милувався краєвидом (Коц.));
відзайменникового походження: воно, це, собі, тобі ( Наприклад: Жив собі багатий пан (Нар.тв.));
віддієслівного походження: знай, дай, давай, мовляв, бач, було (Н априклад: Люди знай їздили по шляху (Мирн.));
частки, співвідносні із сполучниками: та, і, й, а, бо (На приклад: Чогось уже і ти став непривітний (Л.Укр.) та вигуками :о, ой, ну, геть, наприклад: Сонце вже геть було нахилилося до Заходу (Фр.)).
◊ Поясніть різницю у написанні. Визначте частини мови.
Авжеж - а вже ж, щоб – що б, якже – як же, тож – то ж, так-от – так от, нінащо – ні на що, абиде – аби де, чимало – чи мало, теж – те ж, хтозна – хто зна.
◊ Ви приїхали на Сорочинську ярмарку. Напишіть твір-мініатюру, використавши слова давай, саме, рівно, як, це, щоб в одному з речень слово виступало повнозначною частиною мови, а в другому – часткою, а також з уживанням часток і (й), мов (немов), наче (неначе), як, що та однозвучних з ними сполучників.
◊ Доберіть до українських прислів’їв російські відповідники, З’ясуйте відмінне і спільне в них, поясніть значення кожного з них.
Який ефект створюють заперечні частки: заперечення, інтенсивного ствердження, нанизування? Як це створює емоційну напругу, конденсує динаміку викладу?
Учені доводять, що частка не є найбільш уживаною у нашому мовленні. На вашу думку, яка причина такого явища?
Поясність правопис частки не.
Буряк не/ дурак: на дорозi не/ росте, а все в огородi. Як твоє не/ мелеться, то не/ бiгай з кошиком. Прийшли не/проханi, пiдемо не/коханi. Дорогi гостi та в середу трапилися. Не/ з одного колодязя воду пив. Журба сорочки не/ дасть – не/ потурай журбi – вона тебе ножем пiд серце, а ти їй пiд нiс перцю. Не/ кажи те, що знаєш, а завжди знай те, що кажеш. Лежить собака на сiнi – i сам не/ буде їсти, i другому не/ дасть. Язик, язиче, в менi сидиш, а менi добра не/ зичиш.
(Вода и камень точит. Язык мой- враг мой. Худой мир лучше доброй ссоры. Собака на сене. Слово – серебро – молчание – золото. Слезами горю не поможешь. Сапожник без сапог ходит. Прошел огонь и медные трубы. Незваный гость – хуже татарина. Жди у моря погоды. Есть квас, да не про ваc. Губа не дура, язык не лопатка – знает, что горько, что сладко. Вынь да полож.)
◊ Прокоментуйте таблицю. Перевірте правильність тлумачення і прикладів за «Українським правописом». Додайте прикладів, які уточнюють правила написання заперечних часток.
Таблиця
Правопис заперечних часток
| Не | |
| Разом | Окремо |
|
1. Із словами, що без не не вживаються: немовля, невід . 2. З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється новее слово, яке можна замінити синонімом без не: недовір'я – підозрілість. 3. У префіксі недо- (позначає неповну ознаку обо дію): недоконаний . 4. Із дієприкметником без залежних від нього слів: Бурею вривалися у незруйновані чисті міста. |
1. Із числівниками, займениками, службовими словами: не три, не такий. 2. Із дієсловами: не хотів, не виконано. 3. З іменниками, прикметниками, прислівниками при протиставленні: Вона мені не ворог, а подруга . 4. З імениками, прикметниками, прислівниками, ящо в реченні є заперечення: Чи не близько він підійшов? |
| Ͳ | |
|
1. У заперечних займенниках, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, нічий. 2. У заперечних прислівниках: ніде, нітрохи. 3. У словах, які без ні не вживаються: нівечити. |
1. Якщо ні заперечує наявністьдії, ознаки предмета: ні місто, ні село . К-во Просмотров: 517
Бесплатно скачать Реферат: Частка як службова частина мови
|