Реферат: Державницька думка в Україні в ХІХ - та на початку ХХ ст
Дана позиція Драгоманова віддзеркалюється в Законі України «Промісцеве самоврядування в Україні», де зазначається, що територіальнугромаду формують жителі об'єднані постійним проживанням у межах села,селища, міста, що є самостійними адміністративно–територіальнимиодиницями, або добровільне об'єднанняжителів кількох сіл, що маютьєдиний адміністративний центр . Тобто об’єднання громадян в даномувипадку має відбуватися на основі територіального показника.
Драгоманов застерігає, що територіальні громади будутьефективними лише в тому випадку, якщо вони будуть об’єктивними, небудуть заангажованими, не матимуть зовнішнього впливу. Він говорить, щолюди повинні об’єднуватися в невеликі спілки, товариства, громади, щомають бути вільними від будь–яких впливів, в іншому випадку «які–небудьгромади будуть поневолені робити не те, що вони хотять, і не там, де вонисидять» .
Для української політики вже звичним є те, що на діяльністьтериторіальних об’єднань здійснює значний вплив місцева влада, щобільшою мірою за пропорційною виборчою системою є представникомпевної політичної сили, відповідно, тут і порушується право громади навільне волевиявлення.
Формування громади за теорією Драгоманова має здійснюватися наоснові дотримання прав людини і громадянина. Ніхто не може бутипримусово залученим до тієї чи іншої громади. «громада потрібна людямтільки для того, щоб кожному було найліпше. Значить, і громада тільки тодібуде мила кожному, коли вона не неволить нікого: бути в ній чи не бути. Ігромада мусить бути спілкою вільних осіб» . Фактично, Драгомановнаголошує на тому, що громада буде дієвою лише в тому випадку, коли людибудуть бажати реалізовувати своє право на ініціативу чи захист прав.
Продовжуючи попередню думку, зазначимо, Драгоманов дає порадутериторіальним громадам не зупинятися перед проблемами . Перемогабуде здобута лише тоді, коли громада буде в курсі політичних, економічних,соціальних подій, тобто існуватиме реально, а не номінально. Цікавим є те,що дана ідея Драгоманова є досить актуальною для сьогодення, оскільки вбільшості випадків велика кількість громадян України практично позбавленаможливості впливати на рішення місцевих рад правовим шляхом, також радичасто ігнорують вимоги законодавства щодо врахування думки громади.
Драгоманов визначає специфіку відносин між громадою та владою,зазначаючи про потребу надати громадам більш широкі повноваження таможливість активно впливати на прийняття політичних рішень: «Більшналягатиме на те, щоб збільшити власне волю кожної особи в слові й праці,волю кожної людської породи, спілки, громади, щоб, скільки змога,вменшити силу державного начальства» .
В Україні протягом всього періоду незалежності потребує вирішенняпроблема законодавчого регулювання взаємовідносин між владою ігромадою. Сьогодні відносини між громадами та владою регулюютьсяКонституцією України , Законами України «Про місцеве самоврядуванняв Україні» , «Про місцеві державні адміністрації» , «Про органисамоорганізації населення» , але окремого закону про громади в Україніне існує, є лише Проект Закону про територіальну громаду відквітня2001 запропонований депутатом І. Салій, який не був прийнятий .
Таким чином, як бачимо, ідеї Драгоманова щодо взаємовідносингромади та владних структур не втрачають актуальності сьогодні. Адже,питання організації та функціонування територіальних громад знаходитьсяна етапі розробки і вдосконалення. В Україні існує потреба в ефективнійорганізацій територіальних громад, що мають функціонувати на основізакону, при дотриманні прав людини і громадянина.
Основні засади ефективного функціонування громади. У своїй теоріїМ. Драгоманов наводить декілька правил ефективного функціонуваннятериторіальних громад, які не втрачають актуальності сьогодні. Так,Драгоманов зазначає, що громада буде дієвою лише тоді, коли її члениусвідомлять необхідність участі громадян в житті держави. Члени громадимають представляти інтереси суспільства, щоб кожен зрозумів, що можевпливати на політичну ситуацію в державі .
Дана ідея Драгоманова актуальна і сьогодні, адже, в більшій мірі,громадяни України не вірять в те, що вони щось можуть змінити вполітичному житті країни, або хоча б мати змогу впливати на політичнірішення. Але, діяльність громади тільки тоді буде результативною, колигромадяни усвідомлять силу своїх політичних прав.
На думку Драгоманова, діяльність громади визначається наявністюспільної мети. Із громадською працею: в кожній країні, в кожній людськійпороді, далі навіть в кожній громаді й коло кожної особи мусять бути осібніпідходи й приводи до однакової цілі . Фактично діяльність будь–якогооб’єднання чи то організації повинна базуватися відповідно на спільній меті.Якщо мова йде про діяльність територіальних громад, то наявність спільноїмети, визначатиме дієвість такої громади. Доки члени громадисперечатимуться відносно реалізації власних суб’єктивних позицій згіднотого чи іншого питання, то таку громаду розколять внутрішні суперечки, неговорячи вже про можливість брати участь в політичному житті країни.
Крім того, Драгоманов наголошує, що діяльність громади будеприносити результати тільки тоді, коли всі члени даної громадипрацюватимуть на її користь з дотриманням положень відповіднихзаконодавчих документів. Всяка зміна громадська посувається не самимитільки різкими, рішучими кроками, а й щоденною тихою працею, не самимитільки переломами закону, а й законними працями .
Таким чином, ідея Драгоманова щодо законності діянь як громади, так ідержавних органів влади, має актуальність і сьогодні, адже в українськійполітиці відомі приклади, коли політичні питання (не тільки на місцевомурівні) вирішуються не за допомогою законів. Це також пов’язано з тим, що ,якщо законодавство і прописує основні положення взаємовідносин міжвладою і громадою, то механізми реалізації цих положень далеко недосконалі, внаслідок чого і виникають проблеми, що призводять доігнорування законодавства. Наприклад, аналіз наявних положень про місцевуініціативу дає змогу дійти висновку, що процедури реалізації права на їхвисування в цих документах значно ускладнено, понад те, нимизапроваджено значні дискримінаційні обмеження, що не відповідаютьнормам чинного законодавства . Фактично ці положення не лишеобмежують, але й подекуди унеможливлюють право громадян на висуваннямісцевої ініціативи.
Ще однією характеристикою дієвості громад, на думку Драгоманова,є територіальна осілість громадян. Громадянам слід не розбігатись по чужихземлях, а працювати в своїй, дійдемо й до того, щоб і на самій Україні людияк можна більше держались кожний свого кутка, котрий їм найбільшевідомий і де вони найбільше зрослись з людьми. Без такого повертаннялюдей до свого кутка, без сидіння, як можна довше, на одному місці більшачастина розмов про громадство .
Для України дана проблема є надзвичайно актуальною. Адже, колигромадяни не можуть захистити чи реалізувати свої права, вони шукаютькращої долі на інших територіях, навіть в інших країнах. Якщо ж громадянипрацюють на користь свого регіону і громада може повноцінно представлятиінтереси населення регіону, такі території будуть процвітати завдяки працігромадян.
Драгоманов приходить до висновку, що для ефективногофункціонування громади тимчасових імпульсивних спалахів настроївгромадян не достатньо. В першу чергу представники громади повиннікористуватися певними науковими знаннями при вирішенні відповіднихпитань. Люди повинні приходити до громади не з іншими думками прогромадські порядки та з проповіддю їх, а перш усього з докладною(спеціальною) наукою в таких речах, котрих потребує громада людська .
Дана проблема є актуальною і для сьогодення. Адже, як бачимо,стосовно громади нічого нового вигадувати не треба, досить звернутися донадбань відомих історичних постатей, до історії української політичноїдумки, до історії та сьогодення світової політичної думки. Основноюпроблемою в даному випадку є лише уміння як українських політичнихдіячів, так і членів громади користуватися набутими знаннями.
Слід зазначити, що особливістю вчення Драгоманова про громаду єте, що він визначає ефективніс?