Реферат: Ефективність праці і її показники
зворотній
зв'язок 3 7
Рис. 3. Процес планування продуктивності праці в організації
У вітчизняній теорії і практиці окремі економісти успішно працювали в галузі дослідження вибору оптимального напрямку росту продуктивності праці, з урахуванням різних ресурсів, що характеризують даний показник.
Важливо вибрати такий варіант напрямку підвищення продуктивності праці, який одночасно сприяв би зниженню витрат живої й упредметненої праці. Виходячи з того, що продуктивність праці залежить від кількості і використання даних витрат, можна побудувати п'ять варіантів зниження витрат, що забезпечують максимум результату при мінімумі витрат.
Перший варіант. Витрати упредметненої праці залишаються колишніми, витрати живої праці знижуються:
ВУП= ВУП1, ВЖП > ВЖП1 (4)
Така ситуація виникає тоді, коли:
при даному рівні виробництва вичерпані всі резерви зниження витрат упредметненої праці, і ріст продуктивності праці залежить від економії живої праці;
застосовуються нові засоби виробництва, що мають колишню вартість і колишню продуктивність, однак потребують менших витрат живої праці для приведення їх у дію;
застосовуються такі нові засоби виробництва, що мають велику вартість і велику продуктивність, але обслуговування їхнє вимагає колишніх, менших чи в меншій мері зрослих витрат праці.
Другий варіант. Витрати живої праці залишаються колишніми, витрати упредметненої праці скорочуються:
ВУП > ВУП2, ВЖП = ВЖП2 (5)
Така зміна співвідношення витрат звичайно досягається за допомогою раціональної витрати матеріалів, устаткування, електроенергії, сировини і т.ін., а також шляхом заміни дорогої упредметненої праці дешевою. Наприклад, багато хімічних продуктів, використовувані замість металу, зберігають у даному виробництві тільки витрати упредметненої праці, оскільки на їхню обробку витрачається колишня маса живої праці.
У цьому варіанті:
ВУП + ВЖП > ВУП2 + ВЖП2 (6)
Третій варіант. Одночасно знижуються витрати живої й упредметненої праці.
ВУП > ВУП3, ВЖП > ВЖП3; (7)
При цьому можливі три випадки, оскільки зниження витрат живої й упредметненої праці може відбуватися в різних співвідношеннях:
1) зниження витрат живої праці відбувається пропорційно зниженню витрат упредметненої праці:
ВУП : ВУП = ВЖП : ВЖП3; (8)
2) скорочення витрат упредметненої праці відбувається швидше, ніж скорочення витрат живої праці:
ВУПП - ВУП3 > ВЖП - ВЖП3; (9)
3) зниження витрат живої праці відбувається швидше, ніж зниження витрат упредметненої праці:
ВУП - ВУП3 < ВЖП - ВЖП3; (10)
Четвертий варіант. Ріст продуктивності праці, що приводить до зниження вартості одиниці продукції, досягається за рахунок збільшення витрат живої праці, але він перекривається більшим зниженням витрат упредметненої праці:
ВУП > ВУП4, ВЖП < ВЖП4 , ВУП - ВУП4 < ВЖП - ВЖП4 (11)
П'ятий варіант. Зростає абсолютний розмір упредметненої праці, але розмір приросту перекривається економією на живій праці:
ВУП < ВУП 5, ВЖП > ВЖП 5 , ВУП 5 - ВУП < ВЖП - ВЖП 5 (12)