Реферат: Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- розширення сфери діяльності екологічно орієнтованих суб’єктів господарювання;
- надання додаткових ресурсів (територій), лімітів на електроенергію, воду, газ екологічно сприятливим підприємствам;
- інформаційна підтримка;
- державний протекціонізм для екологічно орієнтованих видів продукції в зовнішній торгівлі
Об’єктом екологічного страхування є екологічні інтереси, які потребують страхового захисту. Екологічні інтереси – це природні і соціально обумовлені потреби населення вгалузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки:
- створення системи економічної відповідальності за можливі економічні збитки внаслідок надзвичайних ситуацій;
- створення резервних фондів для відшкодування можливих збитків;
- забезпечення економічної захищеності реципієнтів, які можуть зазнати шкоди в результаті надзвичайних ситуацій
2. Платежі за ресурси, їх види і нормативи нарахування
Основою формування економічного механізму раціонального використання природних ресурсів та їх охорони є принцип платного природокористування.
Об’єктами плати є джерела природних ресурсів – родовища корисних копалин, водосховища, лісові ділянки, земельні ресурси тощо, а суб’єктами – підприємства, організації та установи, окремі громадяни, які використовують природні ресурси. Отже, плата за користування природними ресурсами – це форма реалізації економічних відносин між державою або іншими власниками природних ресурсів, з одного боку, і суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють їх експлуатацію, – з другого. Платне природокористування розв’язує цілий ряд проблем, а саме:
- створює економічні основи для розвитку ринкових відносин у сфері природокористування;
- стимулює комплексне, раціональне використання природних ресурсів і створює для цього науково-технічні передумови;
- вирівнює умови господарювання при використанні природних ресурсів різної якості та доступності;
- розширює інвестиційні можливості щодо соціально-економічного розвитку територій з інтенсивним природокористуванням;
- забезпечує узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами певних регіонів шляхом збалансованого розподілу коштів, отриманих від плати за природні ресурси, між державним і місцевим бюджетами;
- запобігає порушенням встановленого режиму природокористування.
Плата за використання природних ресурсів стягується через ставки земельного і лісового податків, ставки “роялті”, у складі орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством. Вона може виступати як самостійна форма плати, наприклад, “роялті” для мінеральних ресурсів, або входити як складова при визначенні єдиного показника з іншими видами платежів, наприклад, у складі тарифів на воду тощо.
При використанні природних ресурсів у межах встановлених лімітів (квот) платежі за них відносяться на витрати виробництва і стягуються з доходу (балансового прибутку) підприємств, об’єднань, організацій тощо, які володіють і користуються надрами, водою, мисливськими угіддями та іншими природними ресурсами. Водночас вилучення рентних платежів може здійснюватися не тільки через дохід, але й через прогресивний податок на прибуток. У зарубіжній практиці відомі обидва підходи. Останнім часом спостерігається їх еволюція (перехід одного в інший) залежно від економічної та ресурсної політики.
Платежі за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів стягуються у вигляді штрафів з прибутку, що залишаються у розпорядженні природокористувача, і з його власних коштів.
Нормативи плати за користування природними ресурсами визначаються з урахуванням їх поширення, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, місцезнаходження, можливостей переробки й утилізації відходів тощо.
2.1 Платежі за використання земельних ресурсів
Нормативна ціна землі в Україні – це вартість земельних ділянок певної якості та місцезнаходження, визначена з врахуванням потенційного доходу (“еталонної” прибутковості одиниці площі землі) і встановленого Кабінетом Міністрів відсотка капіталізації чистого прибутку від землі.
В Україні встановлено три види платежів за земельні ресурси:
- за використання земель сільськогосподарського призначення;
- за використання земель населених пунктів;
- за вилучення угідь, що не належать до населених пунктів, для непрофільного використання.
Основою формування нормативної ціни землі є показники якості та місцезнаходження земельної ділянки. Відповідно до Закону України “Про плату за землю” від 19.09.96 плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Земельний податок – обов’язковий платіж, що стягується з юридичних і фізичних осіб за використання земельної ділянки. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Нормативи платежів за земельні ресурси в Україні наведені в табл. 2.
Таблиця 2. Нормативи платежів за земельні ресурси України
| Категорія земель | Площа земель, млн. га | Нормативна ціна 1 га землі, тис. грн. | Вартість землі за нормативами, млрд. грн. |
| Сільськогосподарські угіддя (без земель населених пунктів) | 6,2 | 231,6 | |
| В тому числі: - рілля | |||
| - багаторічні насадження | 0,67 | 26,3 | 17,6 |
| - сіножаті, пасовища | 6,75 | 2,8 | 18,9 |
| Землі лісів та інші площі, вкриті лісом | 10,372 | 13,4 | 139,0 |
| Землі в межах населених пунктів | 6,818 | 169,7 | 1157,0 |
| В тому числі: - в містах і селищах міського типу | 1,736 | 441,9 | 767,1 |
| - у сільських населених пунктах | 5,082 | 88,3 | 448,7 |
| Землі промислових підприємств, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення | 2,089 | 16,8 | 35,1 |
| Землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення | 0,279 | 26,8 | 7,4 |
| Інші землі | 1,035 | 1,3 | 1,3 |
| Всього земель (суша) | 57,943 | 1571,4 | |
| Води (території, що вкриті поверхневими водами) | 2,411 | 1,7 | 4,1 |
| Всього території | 60,354 | 1575,5 |