Реферат: Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
деЗ–річні витрати, грн.;
Q –кількість забраної води, тис. м3 .
Вартість одного кубічного метра реалізованої чистої води (Св ) визначається за формулою:
,
деD–доходи від реалізації води, грн.;
Q–об’єм реалізованої води, тис. м3 .
На території нашої держави діють тарифи, встановлені на основі Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.99 № 836 (табл.4 -6).
Таблиця 4. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів
| Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків | Нормативи плати, коп./м3 |
| Дніпра, на північ від м. Києва, включаючи м. Київ | 5,04 |
| Дніпра, на південь від м. Києва (за винятком Інгульця) | 4,79 |
| Інгульця | 7,31 |
| Сіверського Дінця | 9,83 |
| Південного Бугу (без Інгулу) | 5,54 |
| Інгулу | 6,80 |
| Дністра | 3,02 |
| Вісли та Західного Бугу | 3,02 |
| Пруту та Серету | 2,27 |
| Тиси | 2,27 |
| Дунаю | 2,02 |
| Річок Криму | 10,08 |
| Річок Приазов’я | 12,10 |
| Інших річок | 5,54 |
Таблиця 5. Нормативи плати за спеціальне використання підземних вод
| Найменування регіону | Нормативи плати, коп./м3 | |
| Автономна Республіка Крим | 9,32 | |
| Області: | ||
| Вінницька | 8,06 | |
| Волинська | 8,32 | |
| Дніпропетровська | 7,06 | |
| Донецька | 9,58 | |
| Житомирська | 8,06 | |
| Закарпатська | 5,29 | |
| Запорізька (райони: Приазовський, Мелітопольський, Якимівський, Веселівський) | 8,06 | |
| Запорізька (решта території) | 7,31 | |
| Івано-Франківська (райони: Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Надвірнянський, Косівський, Верховинський) | 12,60 | |
| Івано-Франківська (решта території) | 7,06 | |
| Київська (райони: Поліський, Іванківський, Бородянський, Макарівський, Києво-Святошинський, Броварський, Васильківський, Обухівський, Білоцерківський, Кагарлицький, Миронівський) | 4,03 | |
| Київська (решта території) | 5,29 | |
| Кіровоградська | 9,32 | |
| Львівська | 7,31 | |
| Луганська | 10,58 | |
| Миколаївська | 10,58 | |
| Одеська | 8,82 | |
| Полтавська (райони: Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Хорольський, Гадяцький, Зіньківський, Шишацький, Решетилівський, Великобагачанський, Новосанжарський) | 4,54 | |
| Полтавська (решта території) | 5,29 | |
| Рівненська (райони: Сарненський, Володимирецький, Костопільський, Рівненський, Острозький, Здолбунівський) | 5,80 | |
| Рівненська (решта території) | 7,06 | |
| Сумська (райони: Шосткинський, Глухівський, Сумський, Роменський) | 5,29 | |
| Сумська (решта території) | 6,30 | |
| Тернопільська | 9,83 | |
| Харківська | 7,56 | |
| Херсонська | 7,56 | |
| Хмельницька (райони: Шепетівський, Красилівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Летичівський, Деражнянський, Полонський) | 6,30 | |
| Хмельницька (решта території) | 9,58 | |
| Черкаська | 4,54 | |
| Чернівецька | 8,82 | |
| Чернігівська (райони: Сосницький, Корюківський, Щорський, Городнянський, Талалаївський, Ічнянський) | 7,56 | |
| Чернігівська (решта території) | 5,54 | |
Таблиця 6. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів
| Нормативи плати | |
| для потреб гідроенергетики | для потреб транспорту |
| Усі річки – 0,98 коп. за 100 куб. м води, пропущеної через турбіни, крім ГАЕС, які функціонують у комплексі з ГЕС |
Усі річки, крім Дунаю: - вантажний самохідний і несамохідний флот – 1,75 коп. за тонну/добу експлуатації; - пасажирський флот – 0,20 коп. за 1 місце/добу експлуатації |
Зібрані кошти за використання водних ресурсів розподіляються таким чином: 80 % – відрахування у держбюджет; 20 % – в обласні та місцеві бюджети.
2.4 Платежі за лісокористування
В системі економічних відносин важливе місце займають платежі за користування ресурсами лісу як основа для відшкодування витрат лісогосподарського виробництва, вирівнювання умов роботи лісових підприємств, поповнення бюджету за рахунок додаткового доходу від рубки лісу в кращих природних та економічних умовах.
Ставки платежів, на основі яких здійснюється збір за використання лісових ресурсів, називаються таксами.
Такса – вид ставок за використання лісових ресурсів, що передбачає оплату за кожне дерево залежно від його діаметра, висоти, якості, зручності заготівлі і місця його розташування.
Лісові такси виконують функцію відпускної ціни лісу на корені і можуть залежно від господарського призначення бути нижчими або вищими від повної кореневої вартості такси, диференційованої за поясами і групами лісів, розрядами, породами, асортиментом і технічними якостями деревини. Середня величина лісових такс Тср (повна такса 1 м3 ) визначається за формулою:
,
деД–сума затрат на лісове господарство (лісовідновлення);
М–об’єм деревини, лімітований розрахунковою лісосікою;
Smax –максимальна сума транспортних витрат;
S –сума транспортних витрат для вивезення деревини з даної ділянки.
При таксації ліси України поділяють на два лісотаксові пояси:
- до першого поясу відносяться всі ліси, крім гірських районів
Західної України;
- до другого поясу відносяться ліси гірських районів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької і Львівської областей (такси для цього поясу в середньому на 15 % нижчі, ніж для першого).
Залежно від місця розташування ліси поділяються на п’ять лісотаксових розрядів. Розряд лісу визначається відстанню від лісосіки до пункту, звідки вивозиться деревина: 1-й розряд – до 10 км; 2-й розряд – 10,1-25 км; 3-й розряд – 25,1-40 км; 4-й розряд – 40,1-60 км; 5-й розряд – 60,1 і більше км. Зазначена відстань може корегуватися залежно від геоморфологічних особливостей місцевості шляхом застосування коефіцієнтів: 1,10 – ліси рівнинного характеру; 1,25 – ліси з горбистим рельєфом та ліси, 50 % площі яких зайняті болотами; 1,50 – ліси з гірським рельєфом.
Зібрані кошти за використання лісових ресурсів розподіляються таким чином: 80 % – відрахування у держбюджет; 20 % – в обласні та місцеві бюджети.