Більш точний вибір світлофільтра здійснюється в такий спосіб:

Налийте пофарбований розчин у кювету і визначите оптичну щільність для усіх світлофільтрів.

По отриманим даним побудуйте криву, відкладаючи по горизонтальній осі довжини хвиль, що відповідають максимуму коефіцієнта пропускання світлофільтрів, а по вертикальній осі – відповідні значення оптичної щільності розчину. Відзначте ту ділянку кривої, для якого виконуються наступні умови:

- оптична щільність має максимальну величину;

- хід кривої приблизно рівнобіжний горизонтальної осі, тобто оптична щільність мало залежить від довжини хвиль.

Світлофільтр для роботи вибирається так, щоб довжина хвилі, що відповідає максимуму коефіцієнта пропущення світлофільтра, приходилася на відзначений вище ділянку спектральної кривої випробуваного розчину.

Якщо ці умови виконуються для декількох світлофільтрів, то виберіть той з них, для якого чутливість колориметра вище.

Попередній вибір кювет проводиться візуально, виходячи з інтенсивності забарвлення розчину. Якщо розчин інтенсивно забарвлений (темний), варто користатися кюветами з малою довжиною оптичного шляху (1–5 мм). У випадку слабозабарвлених розчинів виміри проводять у кюветах з великою довжиною оптичного шляху (20–50 мм).

Принципи побудови градуювочного графіка і його використання для визначення концентрації речовини докладно розглянуті в попередньому розділі.

Висновки

До оптичного діапазону відносяться електромагнітні хвилі з довжиною від 100 до 10000 нм. Його розділяють на три області :

- ультрафіолетову (УФ) 100-380 нм;

- видиму 380-760 нм;

- інфрачервону (ІЧ) 760- 10000 нм.

В залежності від характеру взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням оптичні методи розділяють на :

Абсорбційні (засновані на вимірюванні поглинання речовиною світлового випромінювання).

До них відносять:

- колориметрію,

- фотоколориметрію,

- спектрофотометрію,

- атомно-адсорбційні методи;

Емісійні (засновані на вимірюванні інтенсивності світла, випромінюваного речовиною).

До них відносяться:

- флюориметрія,

- емісійний спектральний аналіз,

- полумяна фотометрія.

Методи, повязані із взаємодією світлового випромінювання з суспензіями, поділяють на:

- турбідиметрію (заснована на вимірюванні інтенсивності світла, яке поглинається незабарвленою суспензією);

- нефелометрію (заснована на вимірюванні інтенсивності світла, яке відбивається або розсіюється забарвленою або незабарвленою суспензією).

Методи, засновані на явищі поляризації молекул під дією світлового випромінювання ділять на :