Реферат: Функціональне відображення поведінки споживача
1. Геометричне подання зміни попиту при зміні доходу й цін
Припустимо змінюється доход (). Його збільшення або зменшення еквівалентно паралельному зсуву бюджетної прямої. Зі зміною доходу змінюється й попит на товари. На кожній бюджетній прямій можна знайти точку рівноваги, в якій забезпечується максимум функції корисності
. Нехай цими точками є точки
,
,
,
на рис. 1. З'єднавши їх, одержимо криву
. Така крива називається кривою доход-споживання, або кривою Енгеля. На рис. 1. крива Енгеля відображує зміну попиту споживача (при зростанні його доходу) у випадку, коли жоден з товарів не є малоцінним. За умови, що 1 – малоцінний, а 2 – цінний товари, крива Енгеля приймає вигляд, зображений на рис. 2.
Рисунок 1. Рисунок 2
Припустимо, що змінюється ціна товару 1. Установимо, як змінюється попит на товари 1 і 2. Розглянемо бюджетну пряму (рис. 2)
.
Нехай зменшується. Тоді точка
переходить у точку
, а точка
– у точку
– нову точку рівноваги, в якій споживачеві забезпечується новий максимум функції корисності
. Зменшимо ціну
. Тоді точка
переміститься в точку
, а точка
займе положення точки
й т.д. З'єднавши точки
,
,
,
,
одержимо криву ціни-споживання (або криву цін) як геометричне місце точок, які характеризують зміну попиту двох товарів при зміні ціни
. На відміну від лінії доход-споживання, що виходить із початку координат, лінія ціна-споживання починається в точці
.
Рисунок 3
Проаналізуємо більш детально процес переходу з точки в точку
при зміні ціни
(рис. 4). Позначимо вихідну бюджетну лінію через
, а змінену – через
. Проведемо пряму
паралельно прямій лінії цін
так, щоб вона мала точку дотику з кривою байдужності 1. Нехай точкою дотику буде точка
. Як у точці
, так й у точці
споживачеві забезпечується один і той самий рівень корисності, оскільки ці точки належать одній кривій байдужності. Перехід із точки
в
розглянемо поетапно: спочатку з
в точку
, потім із точки
у точку
. Перехід з А в точку В не супроводжується зміною корисності. Ціна першого товару знизилася, тому попит на нього зменшився – відбулася заміна одного товару іншим, що відповідає ефекту заміни. Перехід із точки
у точку
відповідає ефекту доходу й обумовлений зміною реального доходу при зміні цін.
Рисунок 4
2 Аналіз математичної моделі поведінки споживача. Функція попиту споживача
При будь-яких додатних цінах і доході
розв’язок задачі поведінку споживача, існує й єдиний.
Очевидно, що цей розв’язок залежить від і
, тобто вибір споживача є функцією, що залежить від цін і доходу. Ця функція називається функцією попиту
або в розгорнутому вигляді:
.
Цей запис означає, що при цінах і доході
вибирається споживчих благ у кількостях
.
Основною властивістю функції попиту є її однорідність щодо всіх цін і доходу, тобто значення попиту інваріантні відносно пропорційних змін й
:
, де
.
Ця властивість виражає той факт, що вибір споживача залежить тільки від співвідношення цін на товари, а не від масштабу цін.
Аналіз моделі поведінки споживача полягає у вивченні чутливості розв’язку до зміни її параметрів і
. Цей підхід у математичній економіці називається методом порівняльної статистики.
Розглянемо задачу, в якій рівняння являють собою умови першого порядку й можуть бути розв’язані відносно оптимальних кількостей усіх продуктів
і оптимального множника Лагранжа
, тобто розв’язок подається у вигляді функції попиту
та функції попиту та доходу
. Поставимо
й
в
або в розгорнутому вигляді
(1)
Позначимо і
.
Отже перейдемо до аналізу математичної моделі поведінки споживача відносно зміни її параметрів
і
:
1. Розглянемо вплив зміни доходу
на розв’язок задачі споживання. Для цього продиференцюємо (1) по
, тоді одержимо
(2)
де і
відображають ступінь чутливості стосовно зміни
.
Позначимо , тоді в матричному позначенні рівняння (2) матимуть такий вигляд:
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--