Реферат: Інформаційні технології на уроках хімії

· використання комп’ютерної техніки і телекомунікаційних систем для дослідницької діяльності учнів у позаурочний час.

Другий напрямок використання нових інформаційних технологій у навчання пов’язаний із впровадженням навчальних комп’ютерних моделей, імітаційно-моделювальних програм, дистанційного навчання з використанням можливостей Інтернет. Цей напрямок може складатися із таких видів пізнавальної діяльності: імітація експерименту, дослідницька робота за комп’ютером, обчислювальні експерименти, телекомунікаційні навчальні проекти. При цьому з’являється можливість проведення експериментів із візуалізацією результатів на екрані, перевірки і відстоювання учнями певних гіпотез або їх спростування. Процес передачі готових знань замінюється експериментально-дослідницькою діяльністю. Але дані підходи до навчання хімії не завжди узгоджуються з класно-урочною системою навчання. Тому цей напрямок може бути реалізованим для навчання обдарованої молоді в позаурочний час.

Розглянуті напрямки і види використання нових інформаційних технологій при вивченні хімії пов’язані із залученням різних педагогічних програмних засобів.

Застосування інформаційних технологій на уроках хімії

Відомо, що нині основним джерелом інформації є всесвітня мережа Інтернет та електронні носії (комп’ютерні програми ). Сучасні діти повинні отримувати повний обсяг знань з усіх предметів. Для цього треба використовувати як традиційні форми і методи проведення уроків, так і програмні засоби навчання для використання в кабінеті інформатики, на інтерактивних дошках, за допомогою проекторів.

Багато сучасних медіа-посібників створені на допомогу вчителю у проведенні уроків. На мій погляд, ці посібники вирішують частину шкільних проблем, пов’язаних із матеріальним забезпеченням хімічного кабінету та дають змогу використати матеріал на певному етапі уроку, показати досліди в динаміці, повторити демонстрації, повторно звернутися до навчального матеріалу.

Працюючи в режимі навчання, програма виводить на екран дисплею навчальну інформацію, ставить запитання для того щоб перевірити ступінь розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, комп’ютер або підказує, як знайти правильну відповідь, або сам дає правильну відповідь і ставить наступне запитання.

У режимі тренажера виводяться тільки тексти запитань, при неправильній відповіді на запитання комп’ютер дає коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на їх опрацювання не обмежується.

У режимі контролю варіанти завдань підбирає комп’ютер, час на обмірковування відповіді обмежується, результати відповідей фіксуються, при неправильній відповіді ця програма дає правильну відповідь та коментар. По закінченні виводиться список тем, які потрібно повторити і виставляється оцінка.

Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: служить засобом спілкування, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня, створює проблемні ситуації і надає йому нових пізнавальних можливостей.

Способи використання інформаційно-комунікаційних технологій різноманітні: робота всім класом і групами, парами або індивідуально. Вище зазначені способи обумовлені не тільки наявністю чи відсутністю достатньої кількості апаратних засобів, але й дидактичними цілями.

Пропоную власний погляд на впровадження інформаційних технологій на різних етапах уроків:

Етап перевірки домашнього завдання	Етап вивчення нового матеріалу	Етап закріплення знань
1. Тестування учнів з теми	1. Перегляд нового матеріалу на електронному носії	1.Створення тестових завдань та їх виконання
2. Створення учнями кросвордів, лабіринтів та розв’язування їх на уроці іншими учнями	2. Перегляд електронної наочності	2.Первинне тестування з теми на електронному носії
3.Презентація матеріалу, опрацьованого самостійно окремими учнями вдома	3.Перегляд мультимедійних презентацій, підготовлених вчителем чи учнями	3.Презентація результатів діяльності (індивідуальної чи групової)

Наприклад, якщо в класі є в наявності тільки один комп’ютер або якщо стоїть завдання організації колективної роботи з пошуку шляхів розв’язання завдань, постановки проблеми, доцільно організувати роботу класу на базі вчительського комп’ютера за допомогою мультимедійного проектора. Такий підхід у ряді випадків виявляється більш продуктивним, ніж індивідуальна робота учнів з комп’ютером.

У навчальному процесі вибір способу використання комп’ютера слід здійснювати в прямій залежності від дидактичної мети конкретного уроку.

Аналізуючи навчальну комп’ютерну програму звертаю увагу на такі аспекти:

· психологічний – як вплине ця програма на мотивацію навчання, на ставлення до предмета;

· педагогічний – наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє формуванню в учнів правильного уявлення про навколишній світ, хімічні процеси;

· методичний – чи сприяє навчальна програма кращому засвоєнню матеріалу, чи доцільним є підбір завдань, що пропонуються учням, чи методично правильно викладено матеріал;

· організаційний – чи раціонально сплановані уроки з використанням комп’ютера та нових інформаційних технологій, чи достатньо учням виділяється часу для самостійної роботи на комп’ютері.

Комп’ютери в навчанні використовую лише в тих випадках, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо одержати без комп’ютерних технологій. Дуже важливо навчання побудувати таким чином, щоб учень розумів, що задачу розв’язує він, а не машина, він тільки відповідає за наслідки прийнятого ним рішення. Учні втрачають інтерес якщо в кінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому при створенні програмних продуктів чи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівської діяльності.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє розв’язати такі проблеми:

а) адаптивність навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);

б) одночасна робота групи учнів за комп’ютером;

в) інтерактивність ( взаємодія ЕОМ і учня, що імітує певною мірою реальне спілкування);

г)контроль індивідуальної роботи учнів в позаурочний час.

Комп’ютер реалізує навчання в діалоговому режимі. Комп’ютеризовані навчальні матеріали (ППЗ) найбільш придатні для адаптування до індивідуальних особливостей учнів. Це зумовлено специфікою комп’ютерних технологій, які базуються на таких чинниках:

1. Значний обсяг пам’яті сучасних комп’ютерів, що дозволяє зберігати великі обсяги навчальної інформації.

2. Висока швидкодія комп’ютера. Це дозволяє значно підвищити реактивність ЕОМ. У середньому швидкість реакції на запитання або відповідь учня складає 1-2 секунди.

3. Здатність аналізувати відповідь учня.