Реферат: Інтегральні характеристики векторних полів
Нехай – соленоїдальне поле. Розглянемо відрізок «векторної трубки», тобто область, обмежену двома перерізами
і
та боковою поверхнею
, яка складається із векторних ліній (рис. 1). Застосуємо до такої області формулу Остроградського-Гаусса (8). Оскільки в соленоїдальному полі
, то потік векторного поля
через поверхню області дорівнює нулю:
(
– одиничний вектор зовнішньої нормалі). На боковій поверхні
маємо
, тому
.
Отже,
.
Рисунок 1 – Відрізок «векторної трубки»
Змінимо на перерізі напрям нормалі
на протилежний (
– внутрішня нормаль до
). Тоді отримаємо
,
де обидва потоки через перерізи і
обчислюються в напрямі векторних ліній.
Таким чином, у соленоїдальному (трубчастому) векторному полі потік через будь-який переріз векторної трубки набуває одного й того самого значення. Це і є закон збереження інтенсивності збереження векторної трубки.
5. Інваріантне означення дивергенції
Нехай в області , обмеженій поверхнею
, визначено векторне поле
. Запишемо формулу (8) для векторного поля
в області
. Застосовуючи до лівої частини цієї формули теорему про середнє, отримаємо
або
,
де – об’єм області
, а
– деяка точка області
.
Зафіксуємо точку і стягуватимемо область
до точки
так, щоб
залишалася внутрішньою точкою області
. Тоді
, а
прямуватиме до
. Внаслідок неперервності
значення
прямуватиме до
. Таким чином, отримуємо
. (9)
У праву частину формули (9) входять величини, інваріантні відносно вибору системи координат (потік векторного поля через поверхню і об’єм області). Тому формула (9) дає інваріантне означення дивергенції векторного поля. Отже, дивергенція векторного поля залежить тільки від самого поля і не залежить від вибору системи координат.
6. Циркуляція векторного поля
Розглянемо векторне поле , визначене в просторовій області
, і деяку кусково-гладку криву
, на якій вказано напрям обходу (вибір напряму обходу називають також орієнтацією кривої). Нехай
– одиничний дотичний вектор до кривої
у точці
, напрямлений в сторону обходу кривої.
Криволінійний інтеграл
(10)
називається циркуляцією векторного поля вздовж кривої
у заданому напрямі.
Якщо взяти інший напрям обходу кривої (змінити орієнтацію), то вектор змінить напрям на протилежний, тому скалярний добуток
, а, отже, і циркуляція (криволінійний інтеграл (10)) змінить знак.
Якщо – силове векторне поле, тобто
– вектор сили, то циркуляція
визначає роботу силового векторного поля вздовж кривої
в заданому напрямі.
Якщо в прямокутній системі координат , а
, то вираз (10) для циркуляції векторного поля
можна записати в вигляді
. (11)
Кожний доданок у правій частині (11) залежить від вибору системи координат, проте їхня сума, тобто циркуляція , очевидно, не залежить від вибору системи координат.
Якщо ввести вектор , то циркуляцію можна записати у вигляді
(порівняйте з правою частиною рівності (11)).