Реферат: Ірена Карпа: життя і творчість. Визначний твір "50 хвилин трави"

Зміст

1. Вступна частина: про автора

2. Несхвальні відгуки, або «Літературою навіть не пахне»

3. «50 хвилин трави» - для підготовленого читача «саме то»

4. «Стьоб-реальність»

Заключна частина

Список використаних джерел

карпа український письменниця стьоб

1. Вступна частина: про автора

Іре́на Ка́рпа — українська письменниця, співачка, журналістка.Народилася 8 грудня 1980 року. Спочатку мешкала з родиною в Івано-Франківську, потім переїхала з родиною до Яремче — невеликого містечка у Карпатах. Там вчилася малюванню у школі мистецтв.Молодша сестра Ірени Карпи — Галина Карпа теж письменниця та головний редактор арт-журналу Аж.

У 1998 р. вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології.

Від 1999 Карпа є солісткою й авторкою текстів пісень гурту «Фактично самі» (з 2007 «Qarpa»), музика якого становить суміш індастріалу, панк-року, хардкору та психоделічного тріп-хопу.Друкувалася в часописі «Четвер». Першою її книгою стала «Знес Паленого», видана у 2000 у Івано-Франківську. До цієї книги ввійшли, поміж іншим, повість «50 хвилин трави» та оповідання «Сни Ієрихона», які разом з оповіданням «Ґанеша і Синкопа» та так званим інтерактивним романом «Полювання в Гельсінкі» склали видану в 2004 видавництвом «Фоліо» книгу «50 хвилин трави».

Закінчивши навчання 2003 року, отримала магістерську ступінь з іноземної філології за спеціалізацією англійська та французька мови, зарубіжна література. Рік подорожувала Південно-Східною Азією, наслідком чого став роман «Фройд би плакав», виданий також «Фоліо».У 2005 Карпа починає працювати ведучою на телебаченні (канали «ICTV», «Інтер», з вересня 2007 року по серпень 2008 року — «MTV Ukraine»).

Четвертою її книгою став ще один роман — «Перламутрове порно», який вийшов у 2005 у видавництві «Дуліби», п'ятою — роман «Bitches Get Everything», видавництва Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" в 2006-му.

Того ж року Карпа пробує себе як акторка («Аутизм», реж. О.Анпілогов, Україна, «Компот», реж. А. Якушенков, Росія) та режисерка короткометражного кіно «Kyiv. Limited Edition».Знімається в еротичних фотосесіях для журналів «Playboy», «Penthouse», «FHM».

17 травня 2008 року одружилася з журналістом, письменником Антоном Фрідляндом.

13 вересня 2008-го року на Львівському Форумі видавців презентовано книгу «Добло і Зло», видавництва Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».

На початку 2009 року книжку «Добло і Зло» визнано книжкою-невдахою року — вона здобула приз «Золота булька». Водночас, за рейтингом читачів журналу «Кореспондент» книга «Добло і Зло» ввійшла до десятки найкращих українських книг 2009 року.

Восени 2009 року Ірена розійшовшись з київським письменником і першим чоловіком Антоном Фрідляндом, вдруге виходить заміж — за американського фінансиста Нормана Пола Хенсона.

Нагороди * 1999 — отримала гран-прі міжнародного конкурсу молодих письменників «Гранослов». * 2006 — отримала премію «Best Ukrainian Awards-2006» у номінації «наймодніша письменниця». [2]

2. Несхвальні відгуки, або «Літературою навіть не пахне»

Сучасна українська література... Сучасна. Українська. Література.

А чи існує вона взагалі як така?

Є велика спокуса безапеляційно сказати: „НІ!”. Та все ж, доводиться видавити з себе більш оптимістичне і не таке безнадійне „Так”...

Те „Так” кволе і мляве, сіре і інертне, та все ж яке ніяке, а стверджувальне. Тому що сучасна українська література існує. Вона балансує на межі занепаду і остаточного занепаду, темряви і повної безпросвітності, та все таки існує і бореться за своє існування. Бореться тими силами, які має. А має їх зовсім трохи, якщо не сказати ще менше...

Рахуйте самі.

По-перше , кого ми називаємо сучасними українськими авторами? Тих, хто пише лише українською мовою, чи й тих, чиї книжки видаються російською? Якщо перших, то їх можна перерахувати на пальцях. Тож, для більшої солідності (тобто кількості) візьмемо і других, «русскоязычных писателей». Ну, а якщо серйозно, то справа навіть не в тому, якою мовою хто пише, головне – як і що, і чи вважає себе українцем в душі. Так, не просто називає, а саме ВВАЖАЄ...

Але ж для того, щоби письменник був дійсно письменником потрібно, щоб його знали, любили, читали, а отже і розкуповували. Що з того, якщо ти відомий лише в якомусь забутому богом літературному клубі, або ж якщо твою книжку видають тиражем сто примірників, дев’яносто з яких припадають пилом в книжкових магазинах? – НІЧОГО! Пусте, велике, нікчемне НІЧОГО.

Подумайте, скільки таких писак є, і відніміть їх від загальної кількості. Це буде, по-друге.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--