Реферат: Канатні транспортні установки
4. Монтаж і експлуатація засобів канатного транспорту
Монтаж стаціонарних лебідок і малих підйомних машин проводять на бетонному фундаменті. У першу чергу на рамі розміщують підшипники валів. Особливу увагу звертають на установку корпусів підшипників, тому що неправильне положення цих елементів викликає передбачене руйнування. Вони повинні обертатись без шуму, заїдання і гальмування.
Барабан лебідки збирають двома способами. Відповідно до першого одну половину спускають у котлован до установки корінною валу. Потім монтують цей вал і зверху розміщують другу половину барабана для з'єднання з першою. При другому способі спочатку встановлюють корінні шпали і тимчасово кріплять до нього одну половину барабана, яку потім за допомогою монтажних засобів перевертають і спускають в котлован, де складання завершується.
При монтажі гальмових пристроїв особливу увагу приділяють фіксуванню і наладці виконавчих органів. Паралельно із складанням основних вузлів лебідки установлюють покажчик глибини, швидкостемір, систему мащення і електроустаткування. Двигун, як правило, монтують на подвійних полозках, щоб забезпечити його регулювання при наладці.
Не допускається щоб, проходячи через щілину барабана, канат мав різкі перегини. Для послаблення його натягу в місці кріплення (жимками) на поверхні барабана постійно повинно бути не менше трьох витків при дерев'яній футеровці і не менше п'яти при її відсутності.
На всьому шляху транспортування з інтервалом не більше 30 м обладнують стаціонарні уловлювачі вагонеток.
Експлуатація канатних транспортних установок передбачає надійну роботу лебідок, канатів і допоміжних пристроїв. Лебідки оглядають при вимкнутій машині. Особливу увагу звертають на кріплення рами до фундаменту, функціонування гальмової системи і апаратів захисту, наявність мастила у зубчатих передачах і підшипниках. Якщо на кроці плетива кількість обірваних дротів складає більше 10 %, установлюють повни канат. Причіпні і парашутні пристрої замінюють при найменшій несправності. Оглядають також рейкові колії і відкаточні виробки.
Згідно з вимогами безпеки швидкість руху каната при переміщенні вантажу вагонетками не повинна перевищувати 5 м/с, а при використанні скіпів—7м/с.
Забороняється експлуатація підйомних машин (лебідок) не за призначенням. Тому обладнують дві установки: для вантажів і (в паралельній виробці) для перевезення людей. В останньому випадку передбачають аварійну і робочу системи сигналізації, сигнали по яким відповідно можуть бути подані з поїзда, що рухається і знаходиться в будь-якому місці виробки, та з посадочних площадок.
Капітальні затрати на установлення канатного транспорту складаються із вартості лебідок (малих підйомних машин) і електродвигунів, пускорегулювання апаратури, каната і витрат на устаткування лебідочної камери. Економічні витрати за елементами включають зарплату, амортизацію електоро-мехаічного устаткування, витрати на електроенергію, канат та ін.
Канатні транспортні установки прості за конструкцією, характеризуються малою вартістю монтажу і експлуатації придатні для перевезення усяких вантажів у виробках з кутами нахилу від 6 до 900.
Але вони мають невисоку продуктивність і характеризуються значною трудомісткістю експлуатації, виключають можливість повної механізації і автоматизації процесів, ненадійні й небезпечні в роботі. Строк служби канатів невеликий.
Удосконалення цих установок проводиться за рахунок поліпшення конструкції машин, канатів і допоміжних пристроїв, механізації і автоматизації маневрових робіт на приймально-відправних площадках, а також підвищення швидкості руху до меж, встановлених правилами безпеки.