Реферат: Характеристика риб річки Уж
І.І. Колюшев (1949) склав визначник риб Закарпатської області.
Е.А. Веселов (1977) склав посібник для вчителів по визначенню видів риб, які водяться, як в прісних так і в морських водоймах.
О.П. Маркевич і І.І Короткий (1954) вивчав прісноводні риби УРСР.
В.А. Мовчан (1953) займався питанням рибного господарства при комплексному використанні малих річок Української ССР.
В.І. Помсарчук (1953) вивчав риб Закарпатської області.
А.А.Протасов (1946) займався вивченням іхтіофауни річок Закарпатської області.
Е.К. Власова (1954) вивчала риби Закарпатської області, описала 45 видів риб.
2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ Уж.
Великий вплив на формування річкової системи має рельєф. Українські Карпати розташовані на головному вододілі, звідки річки стікають в Балтійське і Чорне моря. До басейну Балтійського моря належить басейн Вісли, який заходит в межі Українських Карпат верхів’ям річки Сян. До басейну Чорного Моря відносяться басейн Дністра і Дунаю. Головні притоки Дунаю – Тиса Прут, Сирет. Взагалі вся річкова система Закарпатської області належить до Басейну річки Тиси.
Річка Уж починається біля Підніжжя Вододільного хребта на 5 км східніше Ужоцького перевалу, має два витоки (Уж і Ужок), які беруть початок відповідно на висотах 1250 і 100 м н. р. м. Протікаючи паралельно до державного кордону, нижче міста Ужгорода, вона перетинає його і незабаром на території Словаччини впадає в річку Лаборець – праву притоку Латориці (яка в свою чергу вливається в р. Бо дрог, а остання на території Угорщини – в Тису). Загальна довжина р. Уж 133 км, а площа водозбору 2750 кв. км (в межах України – 107 км і 2010 кв. км).
По своїм гідрологічним особливостям річка Уж, як і всі річки області діляться на три частини. Верхня – типово гірська на висоті 450-500м і вище, середня, на висоті 250-500 м і нижня 90-250 м над рівнем моря.
В гірській частині річки долина вузька або зовсім відсутня, особливо в містах, де річка прорізає корінні породи Полонинського і Вулканічного хребтів. Ширина русла верхньої течії річки від 2 до 5-10 м. Глибина від декількох сантиметрів до 1 м. Швидкість течії від 0,5 до 50 м/сек., в залежності від кута нахилу. В середній течії русло розширюється до 15 – 20 м, відповідно збільшується і глибина. Швидкість течії сповільнюється до 2 м/сек. І менше (р. Уж в районі перечила). В місцях де річка виходить не рівнину, (нижче міста Ужгорода), швидкість течії зменшується до 0,4 м/сек. Русло розширюється до 30-50 м. Глибина збільшується до 3 м і більше, утворюючи невеликі ями.
Структура дна: в верхній течії – дно кам’янисте, або вкрите крупною галькою. Русло часто загромаджене крупними валунами. В середній течії перекати чергуються з плесами. В нижній течії дно кам’янисте.
На протязі року рівень води різко змінюється під час весняних і осінніх паводків і також після дощу. Вода може підніматися на 2-3 м. Крига утворюється не раніше грудня і тримається біля берега не довше 30-40 днів. Повністю річка замерзає під час сильних морозів, але на сильній течії майже не вкривається крига, при цьому вона утворюється на дні на камінні.
Рослинність розвинута досить слабо. Це в основному мохи (Fatinalis, Hydrohypnum, Scoponia і інші), водорості (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carexsp.) вербняки і топольники.
3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА.
Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, який здійснювали за допомогою вудилищ, спінінгів, банок і гачків.
Для відлову риб вудилищами використовували телескопічні вудилища довжиною 3-4 м; волосінь діаметром 0,16-0,20 мм, гачки №4; грузила-дробінки і поплавки з пінопласту і гусиного пера.
При лові на вудилище з гусиним пером, грузила не ставились для того, щоб відловлювати риб в верхніх шарах води. При цьому використовувались насадки: кімнатні і сірі м’ясні мухи, коники, гусінь, личинки одноденок і веснянок, дощові черв’яки. Цим методом відловлювали яльця, головня, жереха, верховодку, бистрянку.
При лові на вудилище з пінопластовим поплавком грузила ставились для того, щоб відловлювати з середніх і нижніх шарів води. При цьому використовувались насадки: дощові черв’яки, мамалига, плоди вишні, мальок риб. Цим методом ловились марена, піскар, головень, підуст.
Для відлову риб спінінгом використовували телескопічний спінінг довжиною 2,5 м, волосінь діаметром 0,20-0,30 мм, гачки № 4-6; донні грузила вагою 15-20 г і дзвіночок у якості сигналізатора. Цим методом відлов проводили біля самого дна. Насадки: дощові черв’яки, плоди вишні, мамалига і живець. Живець насаджували на два гачки: один за губи, інший – за хвіст. Відловлювали цим методом головня, окуня, йоржа, марену, підуста.
Відлов проводили також сачком, для того щоб зловити голянів і гальців, які на ввудочку майже не ловляться.
Спійману рибу фіксували в 4 % формаліні.
Велику допомогу у визначенні риб нам надали визначники: І.І. Колюшев /1949/, Е.А. Веселов /1977/. В курсовій були використані фотографії О. Štěpánek і B. Istvan.
4.ОГЛЯД ІХТІОФАУНИ РІЧКИ УЖ.
Згідно даних Е.К.Власової (1948-1954) в водоймах Закарпатської області водиться 45 видів риб, які відносяться до 11 родин. Згідно тих же даних в р. Уж водяться наступні види риб (табл.1).
№ | Вид | Течія річки Уж | |
Українська назва | Латинська назва | ||
1. | Міногаугорська | Lampetradanphordi | Верхня, середня |
2. | Стерлядь | Acipenser ruthenus | середня |
3. | Форель струмкова | Salmo truttaL. morpha fario | верхня |
4. | Харіус | Thymallus thymallus | верхня |
5. | Щука | Esox lucius | нижня |
6. | Ялець | Leuciscus leuciscus | середня |
7. | Головень | Leuciscus cephalus | середня |
8. | Голян | Phoxinus phoxinus | верхня, середня, нижня |
9. | Плітка | Rutilusrutilus | нижня |
10. | Червонопірка | Scardiniuserythrophtalmus | нижня |
11. | Жерех | Aspiusaspius | нижня |
12. | Верховодка | Alburnusalburnus | середня, нижня |
13. | Бистрянка | Alburnoidesbipunctatus | верхня, середня, нижня |
14. | Лящ | Abramisbrama | нижня |
15. | Білоглазка | A. sapa | нижня |
16. | Густера | Blicca bioerkha | нижня |
17. | Рибець | Vimba vimba | середня |
18. | Чехонь | Pelecus cultratus | середня, нижня |
19. | Лин | Tinca tinca | нижня |
20. | Підуст | Chondrostoma nasus | середня, нижня |
21. | Вусач (марена) | Barbus barbus | середня, нижня |
22. | Марена карпатська | B. meridionalis petenyi | середня, нижня |
23. | Піскар | Gobio gobio | середня, нижня |
24. | Гірчак | Rodeus sericeus amarus | середня, нижня |
25. | Карась | Carassius carassius | нижня |
26. | Сазан | Cyprinus carpio | нижня |
27. | Слиж | Nemachilusbarbatulus | верхня, середня, нижня |
28. | Щипівка | Cobitistaenia | нижня |
29. | Щ. гірська | C. montana | середня |
30. | В’юн | Misgurnus fassilis | нижня |
31. | Сом | Silurus glanis | нижня |
32. | Минь | Lota lota | верхня, середня, нижня |
33. | Окунь | Perca fluviatilis | нижня |
34. | Судак | Lucioperca lucioperca | нижня |
35. | Йорж | Acerina ceruna | нижня |
36. | Й. смугастий | A. sehraetser | нижня |
37. | Чіп великий | Aspro zingel | нижня |
38. | Чіп малий | A. streber | середня |
39. | Бичок | Cottus gobio | середня, нижня |
40. | Барвистоногий бабець - головач | C. poecilopus | верхня, середня |
КЛАСС КРУГЛОРОТІ ( Cyclostomata )
Родина міногові ( Petromyzonidae )