Реферат: Характеристика риб річки Уж

Статевозрілим стає на другому-третьому місяці життя. Нереститься при температурі води 5-16 ºС на твердих піщаних ґрунтах серед рослинності, на глибинах до 1,5м. Росте йорж відносно повільно. Харчується йорж донними організмами, личинками й лялечками комах, хробаками, дрібними рачками, водяні ослики й інші.

ЧІП ВЕЛИКИЙ – Aspro zingel (Linne).

Тіло веретеноподібне і трохи стиснуте. Забарвлення жовтувато-сіре з темними плямками і чотирма більш або менш вираженими поперечно-косими смугами. Луска дрібна, щільна. Груди голі. Довжина до 45 см, маса до 1 кг.

Заселяє нижню і середню течію річки Улюблені місця – глибокі ями. Кількість його невелика. Екземпляр добутий в Ужі 15 червня 1950 р., (Власова), мав довжину тіла 22 см, шлунок був заповнений рибними залишками.

ЧІП МАЛИЙ - A. streber (Siebold).

Відрізняється від великого чопа більш довгим хвостовим стеблом, меншою довжиною (до 18 см), наявністю 5 косих темних смуг на тілі і голою передньою частиною черева.

Заселяє середню течію річки, заміняючи попередній вид по течії.

Родина бичкові ( Cottidae )

БИЧОК ПІДКАМЕНЩИК - Cottusgobio (Linne).

Невеликі (до 10 см) рибки з голим веретеноподібним тілом і великою стиснутою головою. Кістки зябрової кришки з шипами. Шкіра слизиста, забарвлення тіла сірувато-буре з чотирма темними широкими поперечними смугами, що охоплюють спину і боки.

Розповсюджені в нижній і середній течії річки.

БИЧОК СЕРЕДНІЙ – Cottuspoecilopus (Neckel).

Відрізняється від Cottusgobio більш довгими черевними плавцями, на яких знаходяться 5-15 темних поперечних смуг.

Населяє верхню течію річки, гірські струмки. Служить основною їжею для форелі. Довжина тіла коливається від 9,5 до 11,5 см.

Родина харіусові (Thi mmalidae )

У риб родини харіусових є жировий плавець, але від щирих лососевих вони відрізняються по дуже високому спинному плавці. Родина харіусові риби у водах України представлено єдиним видом - харіусом.

ХАРІУС – Thymalusthymalus (Linne).

Тіло харіуса подовжене, струнке. Воно вкрите досить великою лускою, що дрібніша на черевці, ніж з боків тіла, а на горлі й біля грудних плавців може зовсім бути відсутньою. Рот нижній, поперечний, невеликий. Зуби на щелепах ледве помітні. Спинний плавець дуже високий, подовжений, особливо в самців. На початку хвостового стебла над анальним плавцем розташований маленький жировий плавець. Грудні й черевні плавці маленькі.

Забарвлення тіла харіуса змінюється залежно від віку й пори року. Спина сіро-зелена, засіяними чорнуватими плямами. Збоку тіла ясно-сірі з рожевим відтінком. На них розкидані поздовжні буруваті смужки. Черевце сріблисто-білого кольору. Парні плавці жовті. Непарні плавці фіолетові з темними плямами й смужками. Молоді особини мають із боків тіла поперечні темні плями, які з віком риб зникають.

Харіус - риба швидких вод. Він воліє триматися в невеликих річках із чистою, прозорою холодною водою, звивистим руслом, із частими бистринами й кам'янистими перекатами, що перемежовуються з ямами на закрутах. Якщо у верхів'я ріки переважають пороги й водоспади, то тут спостерігається крайня границя поширення харіуса. Незважаючи на те, що харіус дуже вимогливий до чистоти води і її насиченості киснем, він може пристосовуватися до перебування у водах, що перетерплюють значні коливання температури й вмісту кисню. Про це свідчить те, що в нижніх границь свого поширення він живе в одному середовищі з маренами, щуками, й іншими рибами.

Харіус веде осілий спосіб життя. Великі особини тримаються поодинці , молоді утворять зграйки до 10 штук. Сховавшись від сильної течії за каменями, палею або іншим яким-небудь предметом, він час від часу вискакує за пливучими мимо комахами й іншими об'єктами на поверхні води, після чого знову повертається на вихідне місце. У ранкові й вечірні годинники він може наближатися до берега, якщо поблизу є спокійний плин. Зимує харіус біля тих же місць, де перебуває й влітку. Для цього він вибирає більше глибокі місця.

Нересту харіуса передує хід вверх по течії. Статеве дозрівання в нього наступає в трьохрічному віці при розмірах тіла близько 20-23 см. Ікру відкладає в мілких місцях з швидкою течією і твердим дном. У самок довжиною 22-23 см налічувалося від 1,5 до 4,8 тис. ікринок.

Найбільше інтенсивно харіус росте в перші два-три роки життя - до настання полового дозрівання.

Харчується харіус різноманітною їжею. Він охоче поїдає всіляких комах, що падають на поверхню води. Значну частку в його харчуванні становлять придонні організми - личинки комах, переважно струмковики, а також черви. Іноді він може поїдати ікру риб, що відкладають її на камені.

Родина Щукові ( Esocidae )

ЩУКА – Esoxlucius.

Щука має подовжене стріловидне тіло,більшу й довгу голову із сильно витягнутим рилом і широкою пащею. Обидві щелепи виступають далеко вперед, причому нижня щелепа довша верхньої. Є іклоподібні зуби. За допомогою зубів щука лише втримує здобич, але не пережовує її - вона проковтує її цілком. Зуби в щуки непостійні. Вони випадають і замінюються новими, причому випадають не всі відразу, а поступово; відслуживши певний строк зуб випадає, а поруч з'являється інший. Очі в щуки розташовані на верхній частині голови, що дозволяє їй оглядати великий простір, не повертаючи голови. Спинний плавець далеко відсунутий назад і розташовується над анальним. Тіло покрите дрібною лускою, що заходить на щоки й зяброві кришки.

Забарвлення тіла щуки піддається значним змінам. Звичайно спина чорного кольору, збоку світліше, а черевна частина біла із сірими плямами. Збоку щуки засіяні невеликими білувато-жовтими й темними плямами; зливаючись, вони утворять різної ширини смужки. У глибоких водоймах забарвлення щуки темніше, ніж у мілких, зарослих водяними рослинами. Її молодь у порівнянні зі старими особинами забарвлена в більш світлі тони. Спинний, анальний і хвостовий плавці жовтувато-сірі з більшою кількістю темних плям. Грудні й черевні плавці жовтувато-червоні.

Щука тримається в різних місцях водойми. У річках щука живе як серед прибережних заростей, так й у більш глибоких місцях. Останнє властиво більшим особинам.

К-во Просмотров: 295
Бесплатно скачать Реферат: Характеристика риб річки Уж