Реферат: Характеристика риб річки Уж

Зустрічається майже на всій протяжній протяжності гірських річок: в багатьох струмках області , відсутня в рівнинній частині річок. Живе на ділянках річок і струмків з швидкою течією, холодною і чистою водою і кам’яним дном. Абсолютна довжина в середньому складає 22 см (18,5-26,5) за Власовою Е.К. По своїй екології венгерська мінога займає проміжне положення між непаразитичними міногами і типовими паразитичними міногами. Після метаморфоза вона живиться паразитуючи на різних видах риб, однак не здійснює віддалених нерестових міграцій, подібно непаразитичним міногам. Все життя цієї міноги проходить в річках, де вона нереститься і живе, як на стадії личинки, так і після метаморфозу.

В Закарпатті міногу не ловлять і не використовують в їжу, оскільки вважають її неїстівною.

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ ( Osteichtyes )

Родина Осетрові ( Acipenseridae )

СТЕРЛЯДЬ – Acipenserruthenus(Linne).

Місця де зустрічається - це глибокі ями з піщаним, глинистим дном або дном з дрібною галбкою, де вони знаходять личинок комах, якими живляться.

Це надзвичайно цінна риба. Зустрічається рідко. В річці Уж відловлювалася В. С. Костомаровим в р-ні Перечина і Е.К Власовою в грудні 1953 р. Біля с. Ворочево.

Довжина досягає 1 м. Частіше зустрічається від 30 до 50 см і вагою від 1 до 3 кг. Довжина екземплярів зібраних Е.К Власовою досягали довжини 41-48 см.

Родина лососеві ( Salmonidae )

СТРУМКОВА ФОРЕЛЬ – SalmloTruttamorphafario (Linne).

Воlиться в всіх гірських річках і струмках піднімається високо проти течії. За даними Е.К. велика кількістm форелі зустрічається в лівій притоці річки Уж – р.Тур’ї. Живе за перекатами з навислими над водою гілками дерев.

Живиться комахами, які падають з навислих над водою дерев, їхніми личинками, рачками, молюсками, крупні форелі можуть живитися дрібною рибою (голян, бички) і пуголовками жаб. За Власовою струмкова форель живиться: дорослі комахи, жуки, стрекози, мухи і т.п. – 20 %; бокоплави – 13,4 %; веснянки і одноденки – 13 %; молюски – 2,2 % і інше 0,4 %.Абсолютна плодючість самок при масі тіла 84,8 г і довжині тіла 17,4 см складає 1648 ікринок, розміром 2-2,5 мм (Власова). Крім струмкової форелі в річці Уж рідко зустрічається завезена з Пн. Америки райдужна форель – SalmoirrideusGibbons.

Ловлять форель вудочкою, спінінгом і руками з-під каміння.

Родина В’юнові ( Cobitidae )

ЩИПІВКА – Сobitistaenia (Linne).

Дрібні (до 13 см) рибки з сильно стиснутим з боків тілом. Луска дуже дрібна, не помітна простим оком. Над оком знаходиться висувний двохроздільний кістяний шип. Забарвлення тіла барвисте. Основний колір світло-жовтий, з двома рядами темних плям по бокам і рядом круглуватих крупних плям на хребті. В основі хвоста з кожного боку знаходиться кругла чорна пляма. Спосіб життя донний. Населяє середню та нижню течію річки. Зустрічається в струмках. Тримається місць з тихою течією, піщаним або мулистим дном.

ЩИПІВКА ГІРСЬКА – Cobitisaurata (Filippi).

По зовнішньому вигляду схожа на звичайну щипівку, але відрізняється від неї більш яскравим забарвленням, трохи меншою величиною (до 10 см) і наявністю шкіряного кіля позаду спинного плавця. Зустрічається в передній і верхній течії річки. На відміну від звичайної щипівки тримається кам’янистого дна. В 1948 році після спаду паводкової води добуто на березі Ужа в районі Ужгорода (ботанічний сад університету) 20 щипівок гірських довжиною від 0,6 до 8,2 см. (Власова).

В’ЮН - Misgurnusfassilis (Linne).

Невеликі рибки, до 25 см довжиною. Тіло округле, трохи стиснуте з боків, покрите дрібною лускою. Шкіра багата слиззю. Всі плавці заокруглені. Спина забарвлена в жовто-бурий колір з чорними краплинками. Боки і черево жовті. По боках тіла з кожного боку тягнеться чорно-бура смужка, що починається позаду ока і доходить до хвоста. Зверху і знизу цієї смужки простягаються ще дві вузенькі смужки. Зустрічається в рівнинній частині річок, але, в основному, в сильно замулених зарослих рослинністю струмках, заливних ставках і ямах.

Родина окуневі ( Pereidae )

Риби цієї родини характеризуються наявністю двох спинних плавців, передні з яких складаються з двох колючих променів. Другий спинний плавець має переважно м'які промені й кілька колючих. Черевніплавцірозташовуютьсяпідгрудними.Тілопокритедрібної,міцносидячоюлускоюіззазубренимикраями.

ОКУНЬ – Percafluviatilis(Linne) . Тіло окуня довгасте, помірковано стисле з боків. Воно покрито дрібною, лускою, краї якої мають шипики. Луска є й на щоках. Рот широкий, на кістках ротової порожнини є кілька рядів щетинковидних зубів. Назадньому краї зябрових кришок розташовані гострі шипи. Черевні плавці також мають колючі промені. Бічна лінія повна.

Колір тіла зеленувато-жовтий з темними поперечними смугами. Спина темно-зелена, черево біле. Колючий спинний плавець блакитнувато-червоного кольору із чорною плямою на перетинці між двома останніми променями. М'який спинний плавець зеленувато-жовтий. Грудні плавці жовто-червоні, черевні, анальний і хвостовий - яскраво-червоні..

Тримається окунь біля берегів, що поросли кущами, на невеликому плині або в затоках, старицях, а також поблизу всіляких споруджень( палі, мости й т. п.) у руслі ріки. Його зграйки, що складаються переважно з особин близьких розмірів, ведуть відносно осілий спосіб життя. Більші особини тримаються поодинці.

Окуні харчуються різноманітною їжею. Вони полюють на бичків, густеру, плотву, уклею, верховодку, щипівку, поїдають річкових раків, жаб, молюсків, п'явок, личинок комах.

Перед розмноженням зграї окуня укрупнюються. Для зимівлі вони йдуть на більш глибокі місця, продовжуючи зберігати зграйність.

ЙОРЖ СМУГАСТИЙ - Acerinasehraetser(Linne).

Тіло стисло з боків. Воно покрито дрібною, лускою, краю якої мають зубчики. Голова непокрита лускою. Бічна лінія повна. Рот невеликий, висувний. Очі більші. Спинний плавець один, що злився із двох. Його передня частина, що злегка піднімається надзадньою, складається з колючих променів, задня-зм'яких. Колючі промені є також у черевному й анальному плавцях.