Реферат: Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проекти
На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс P і перпендикулярно ланці О1 А1 довжиною 50 мм провидимо відрізок, який і є графічним аналогом швидкості.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:
Швидкість точки А2 дорівнює швидкості точки А1 , так як куліса 2 і ланка 1 рухається разом.
Визначаємо швидкість точки А3 графічно, враховуючи систему:
де: VA2 ,VO2 – переносні швидкості точки А3 ,
VA3 A2 ,VA3 O2 – відносні швидкості точки А3 .
На плані з точки О2 проводимо паралельну до А3 О2 , а з полюса P проводимо перпендикулярну до А3 О2 . Точка їх перетину і буде точкою О3 . з’єднуємо її з полюсом і отримуємо швидкість точки А3 .
Знаходимо дійсну швидкість точки А3 :
Визначаємо швидкість точки В за теоремою подібності (чергування букв, як на механізмові так і на планові повинно співпадати при одному і тому ж напрямку обходу):
Знаходимо дійсну швидкість точки В:
Визначаємо швидкість точки С, вирішуючи графічно:
де: VВ – переносні швидкості точки С,
VСВ – відносні швидкості точки С.
З точки b проводимо перпендикуляр до ланки ВС і на перетині його з горизонталлю, ми отримуємо точку С і з’єднавши її з полюсом ми отримуємо графічний аналог швидкості точки С.
Знаходимо дійсну швидкість точки С:
Кутову швидкість ланки 3 знаходимо, як відношення відповідної відносної швидкості до її довжини:
Аналогічно знаходимо кутову швидкість і для ланки 4:
Для інших положень механізму розрахунки ведемо аналогічно, а результати заносимо в таблицю № 2.
Таблиця № 2
| 0,8 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
| V A 1 =V A 2 | м\с | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 3,6 | 3,6 |
| V A 3 =V A 3 O 2 | м\с | 0 | 2,88 | 2,988 | 0 | 2,304 | 3,528 | 3,456 | 2,232 |
| V B | м\с | 0 | 1,44 | 1,584 | 0 | 0,72 | 1,008 | 1,008 | 0,792 |
| V C | м\с | 0 | 1,368 | 1,584 | 0 | 0,72 | 1,008 | 0,936 | 0,72 |
| V A 3 A 2 | м\с | 3,6 | 2,124 | 2,016 | 3,6 | 2,738 | 1,008 | 1,08 | 2,808 |
| VCB | м\с | 0 | 0,3168 | 0,288 | 0 | 0,218 | 0,108 | 0,144 | 0,252 |
| ω3 | 1\с | 0 | 28,8 | 31,68 | 0 | 14,4 | 20,16 | 20,16 | 15,84 |
| ω4 | 1\с | 0 | 1,98 | 1,8 | 0 | 1,35 | 0,675 | 0,9 | 1,575 |
Так як куліса рухається поступально, то ω2 не буде.
1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок.
Розглянемо прискорення точок та кутове прискорення ланок на прикладі першого положення.
Визначаємо прискорення точки А:
На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс точку π і проводимо відрізок πα , довжиною 100 мм і паралельно О1 А, це і є графічний аналог прискорення точки А.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:
Прискорення точки А2 дорівнює прискорення точки А1 , так як вони рухаються разом.
Визначаємо прискорення точки А3 графічно вирішуючи систему:
де: αA 3 A 2 K – відносне каріолісове прискорення точки А3
αА 3 А 2 τ , αА 3 О 2 τ – відносне тангенціальне прискорення точки А3
Перераховуємо в графічний аналог:
Порахуємо відносне нормальне прискорення точки А3 :
Перераховуємо в графічний аналог:
На плані (креслення №1) з точки α3 відкладаємо перпендикулярно ланці АО2 відрізок α2 α3 ’ і з кінця якого проводимо паралельно до АО2 промінь. З полюса паралельно АО2 відкладаємо відрізок πα3 ’’, з кінця якого проводимо перпендикуляр до АО2 і на перетині променя проведеного з точки α3 ’ і з точки α3 ’’ ми отримуємо точку α3 , з’єднавши її з полюсом ми отримаємо графічний аналог прискорення точки А3 .
Знаходимо дійсне прискорення точки А3 :
Визначаємо прискорення точки В за теоремою подібності:
