Реферат: Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проекти

На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс P і перпендикулярно ланці О₁ А₁ довжиною 50 мм провидимо відрізок, який і є графічним аналогом швидкості.

Визначаємо масштабний коефіцієнт:

Швидкість точки А₂ дорівнює швидкості точки А₁ , так як куліса 2 і ланка 1 рухається разом.

Визначаємо швидкість точки А₃ графічно, враховуючи систему:

де: VA₂ ,VO₂ – переносні швидкості точки А₃ ,

VA₃ A₂ ,VA₃ O₂ – відносні швидкості точки А₃ .

На плані з точки О₂ проводимо паралельну до А₃ О₂ , а з полюса P проводимо перпендикулярну до А₃ О₂ . Точка їх перетину і буде точкою О₃ . з’єднуємо її з полюсом і отримуємо швидкість точки А₃ .

Знаходимо дійсну швидкість точки А₃ :

Визначаємо швидкість точки В за теоремою подібності (чергування букв, як на механізмові так і на планові повинно співпадати при одному і тому ж напрямку обходу):

Знаходимо дійсну швидкість точки В:

Визначаємо швидкість точки С, вирішуючи графічно:

де: VВ – переносні швидкості точки С,

VС_В – відносні швидкості точки С.

З точки b проводимо перпендикуляр до ланки ВС і на перетині його з горизонталлю, ми отримуємо точку С і з’єднавши її з полюсом ми отримуємо графічний аналог швидкості точки С.

Знаходимо дійсну швидкість точки С:

Кутову швидкість ланки 3 знаходимо, як відношення відповідної відносної швидкості до її довжини:

Аналогічно знаходимо кутову швидкість і для ланки 4:

Для інших положень механізму розрахунки ведемо аналогічно, а результати заносимо в таблицю № 2.

Таблиця № 2

0,8	1	2	3	4	5	6	7
V A 1 =V A 2	м\с	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6
V A 3 =V A 3 O 2	м\с	0	2,88	2,988	0	2,304	3,528	3,456	2,232
V B	м\с	0	1,44	1,584	0	0,72	1,008	1,008	0,792
V C	м\с	0	1,368	1,584	0	0,72	1,008	0,936	0,72
V A 3 A 2	м\с	3,6	2,124	2,016	3,6	2,738	1,008	1,08	2,808
VCB	м\с	0	0,3168	0,288	0	0,218	0,108	0,144	0,252
ω3	1\с	0	28,8	31,68	0	14,4	20,16	20,16	15,84
ω4	1\с	0	1,98	1,8	0	1,35	0,675	0,9	1,575

Так як куліса рухається поступально, то ω₂ не буде.

1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок.

Розглянемо прискорення точок та кутове прискорення ланок на прикладі першого положення.

Визначаємо прискорення точки А:

На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс точку π і проводимо відрізок πα , довжиною 100 мм і паралельно О₁ А, це і є графічний аналог прискорення точки А.

Визначаємо масштабний коефіцієнт:

Прискорення точки А₂ дорівнює прискорення точки А₁ , так як вони рухаються разом.

Визначаємо прискорення точки А₃ графічно вирішуючи систему:

де: α_{A 3 A 2} ^K – відносне каріолісове прискорення точки А₃

α_{А 3 А 2} ^τ , α_{А 3 О 2} ^τ – відносне тангенціальне прискорення точки А₃

Перераховуємо в графічний аналог:

Порахуємо відносне нормальне прискорення точки А₃ :

Перераховуємо в графічний аналог:

На плані (креслення №1) з точки α₃ відкладаємо перпендикулярно ланці АО₂ відрізок α₂ α₃ ’ і з кінця якого проводимо паралельно до АО₂ промінь. З полюса паралельно АО₂ відкладаємо відрізок πα₃ ’’, з кінця якого проводимо перпендикуляр до АО₂ і на перетині променя проведеного з точки α₃ ’ і з точки α₃ ’’ ми отримуємо точку α₃ , з’єднавши її з полюсом ми отримаємо графічний аналог прискорення точки А₃ .

Знаходимо дійсне прискорення точки А₃ :

Визначаємо прискорення точки В за теоремою подібності: