Реферат: Комплексні ультразвукові дослідження в діагностиці та визначенні поширеності раку підшлункової залози
Оцінювання діагностичних можливостей УЗД у визначенні поширеності РПЗ на навколишні органи та тканини проводилась на основі ретроспективного аналізу результатів ехографії 127 хворих та зіставлення їх з даними рентгенівської КТ, а також інтраопераційного дослідження органів гепатопанкреатодуоденальної зони.
Застосування конвенціонального УЗД в В–режимі дозволило запідозрити проростання РПЗ в 12–палу кишку в 5 (13,9 %) випадках, проростання в шлунок, поперечну ободову кишку, ворота печінки за допомогою цього методу встановлено відповідно у 3 (15,8 %), 2 (28,6 %) та 3 (42,9 %) випадках. Ознаками проростання пухлиною стінок шлунку і кишки були втрата чіткості меж, потовщення стінок, відсутність перистальтики в зоні ураження. При поширенні РПЗ на ворота печінки спостерігались нечіткість контурів печінки в місці інвазії, наявність гіпоехогенних мас в проекції воріт, деформація судинного малюнка. Застосування КДК розширило коло осіб з ультразвуковими ознаками місцевого поширення РПЗ на шлунок до 5 (26,3 %) та ворота печінки до 4 (57,1 %). З іншого боку за результатами інтраопераційного дослідження проростання 12–палої кишки мало місце у 36 з 127 хворих на РПЗ (28,3 %), шлунку – у 19 (15,0 %), поперечної ободової кишки – у 7 (5,5 %), воріт печінки – 7 (5,5 %). Шляхом рентгенівської КТ проростання РПЗ у зазначені органи виявлено відповідно у 29 (80,5 %), 14 (89,7 %) та 6 (85,7 %) спостереженнях, у ворота печінки у 5 (71,4 %) випадках.
Показники інформативності ехографії та КТ у визначенні поширеності РПЗ на 12–палу кишку, шлунок, поперечну ободову кишку та ворота печінки відображені в таблиці 10.
Таблиця 10
Показники інформативності комплексного УЗД у визначенні
поширеності РПЗ на навколишні органи
|
Показники інформативності (%) |
Методи дослідження ПЗ | Органи, в які поширювався процес | |||
|
12–пала кишка | Шлунок |
Поперечна–ободова кишка | Ворота печінки | ||
| Чутливість | УЗД (В–режим) | 13,9 | 15,8 | 28,6 | 42,9 |
| Комплексне УЗД | 13,9 | 26,3 | 28,6 | 57,1 | |
| КТ | 80,5 | 89,5 | 85,7 | 71,4 | |
| Специфічність | УЗД (В–режим) | 95,6 | 99,1 | 97,5 | 99,1 |
| Комплексне УЗД | 95,6 | 99,1 | 97,5 | 99,1 | |
| КТ | 98,8 | 98,1 | 99,2 | 99,1 | |
| Точність | УЗД (В–режим) | 71,6 | 85,0 | 93,7 | 95,2 |
| Комплексне УЗД | 71,6 | 87,4 | 93,7 | 96,8 | |
| КТ | 94,5 | 96,0 | 98,4 | 96,8 | |
| ППЦ | УЗД (В–режим) | 84,6 | 75,0 | 40,0 | 60,0 |
| Комплексне УЗД | 84,6 | 83,3 | 40,0 | 66,6 | |
| КТ | 87,9 | 94,4 | 66,6 | 71,4 | |
| НПЦ | УЗД (В–режим) | 70,1 | 86,0 | 95,9 | 96,7 |
| Комплексне УЗД | 70,1 | 87,6 | 95,9 | 97,5 | |
| КТ | 95,8 | 98,1 | 99,1 | 98,3 | |
Отже, комплексне застосування ехографії з КДК дозволило покращити діагностику інвазії РПЗ у шлунок в порівнянні з ехографією у В–режимі на 10,5 %, у печінку – на 14,2 %. Кольорова ДГ виявилась малоефективною в оцінці поширеності РПЗ на 12–палу і поперечну ободову кишки. Чутливість КТ перевищує показники комплексного УЗД у визначенні поширеності РПЗ у 12–палу кишку на 66,9%, у шлунок – на 63,2 %, поперечну ободову кишку на 57,1%, ворота печінки на 14,3 % і є методом вибору для діагностики вказаних процесів.
При аналізі метастазування РПЗ в регіональні ЛВ використовували класифікацію їх ураження за SobinL.N.etal. (2002), згідно з якою вирізняють такі блоки регіонарних лімфатичних вузлів: верхній– попереду від головки і тіла; нижній − по нижньому краю головки і тіла; передній – передні панкреатодуоденальні, пілоричні ( тільки для пухлин головки), проксимальні брижові; задній – задні панкреатодуоденальні, біля загальної жовчної протоки і проксимальні брижові; селезінковий – у воротах селезінки і біля хвоста (тільки для пухлин тіла і хвоста). Метастази в ЛВ інших локалізацій розглядаються як віддалені. УЗ ознаками метастатичного ураження ЛВ є збільшення розмірів, округла форма, нерівні, нечіткі контури, екстракапсулярний ріст та неоднорідність ехоструктури, підвищення васкуляризації в першу чергу периферичної зони, хоча вирішальну роль в УЗ діагностиці метастатично уражених ЛВ відіграють їх розміри. Чутливість методу для вузлів розмірами до 0,5 см складає 0 %; розмірами від 0,5 до 1 см – 20 %, від 1 см до 2 см – 72,5 % і більше 2 см – 83,3 %. Показники інформативності УЗД та КТ у визначенні поширеності раку ПЗ на регіональні ЛВ без урахування їх розмірів наведені в табл. 11.
Таблиця 11
Показники інформативності УЗД та КТ в визначенні поширеності РПЗ на регіональні ЛВ
|
Метод дослідження | Показники інформативності (%) | ||||
| Чутливість | Специфічність | Точність | ППЦ | НПЦ | |
| УЗД | 68,4 | 64,2 | 66,1 | 60,9 | 71,4 |
| КТ | 81,6 | 83,1 | 82,7 | 67,4 | 91,4 |
Пошук віддалених метастазів за допомогою УЗД здійснювався в паренхімі та на поверхні печінки, на очеревині. Внутрішньотканинне метастазування печінки шляхом дослідження в В-режимі у хворих на рак ПЗ виявили в 25 випадках, за допомогою комплексного УЗД – в 27. Методом КТ, що слугував засобом верифікації УЗ висновків, метастатичне інтраорганне ураження печінки встановлено у 31 хворого. За даними УЗД, розміри метастатичних вогнищ коливались від 0,5 до 5,7 см. Поодинокі метастази зафіксовані у 7 хворих (25,9 %), множинні – у 20 (74,1 %) Найчастіше візуалізували гіпоехогенні метастази (77,8 %), вигляд “мішені” мали метастатичні вогнища у 14,8 %. При дослідженні метастазів за допомогою ДГ у 20 випадках (74,1 %) вони оцінені як аваскулярні, в 6 – як гіповаскулярні (22,3 %), в 1 випадку нейроендокринного РПЗ – як гіперваскулярні (3,7 %). Серед гіповаскулярних метастазів у 2 спостереженнях візуалізували судини з венозним типом кровотоку, в 3 випадках по периферії метастазів визначали судини з артеріальним кровотоком колатерального типу, в 1 – також по периферії ураження фіксували судини як з артеріальним, так і з венозним спектром кровотоку. В 8 випадках (29,6 %) були виявлені огинаючі судини венозного типу. Комплексне УЗД уможливило покращити чутливість діагностики внутрішньоорганних метастазів печінки в порівнянні з конвенціональною ехографією з 80,6 % до 93,5 %.
Як комплексне УЗД, так і КТ виявили вкрай низьку ефективність в діагностиці поверхневих метастазів печінки (табл. 12).
Таблиця 12
Показники інформативності комплексного УЗД і КТ в діагностиці поверхневих метастазів в печінку в порівнянні з операційними і лапароскопічними даними (n=173)
|
Метод дослідження | Показники інформативності (%) | ||||
| Чутливість | Специфічність | Точність | ППЦ | НПЦ | |
| УЗД | 12,5 | 98,7 | 94,8 | 33,3 | 95,9 |
| КТ | 25,0 | 99,3 | 96,0 | 66,7 | 96,5 |
Візуалізація методами комплексного УЗД уражених ЛВ очеревини була можливою лише в 2–х випадках, в 3–х – УЗ висновки були хибно позитивними, в 9–ти – хибно негативними. ЛВ очеревини на фоні асциту мали вигляд гіпоехогенних утворень різного розміру (в середньому 17,4+ 9,2 мм), округлої форми з чіткими контурами. Комплексне УЗД в порівнянні з УЗД в В-режимі не дало змоги отримати додаткову діагностичну інформацію. Операційними і лапароскопічними методами метастатично змінені ЛВ очеревини були виявлені в 11 випадках. За нашими даними методом УЗД метастатично уражені ЛВ очеревини виявлені лише в 18,2 % випадків. У 9 хворих досліджуваної групи мало місце поєднане метастатичне ураження очеревини і печінки. Показники інформативності УЗД та КТ в діагностиці метастазів очеревини представлені в табл. 13.
Таблиця 13
Показники інформативності комплексного УЗД і КТ в діагностиці метастазів в очеревину в порівнянні з операційними і лапароскопічними даними (n=173)
|
К-во Просмотров: 221
Бесплатно скачать Реферат: Комплексні ультразвукові дослідження в діагностиці та визначенні поширеності раку підшлункової залози
|