Реферат: Короткий словник географічних термінів та понять

Водоносний шар (горизонт) — шар водопроникної гірської породи, що залягає над водотривним пластом і утримує підземні води.

Водоспад — падіння води річки з виступу, утвореного в її річищі, складеного твердими породами.

Водопроникні породи — гірські породи, які легко пропускають через себе воду, наприклад, гравій, галька, пісок, вапняк з тріщинами.

Вододіл — межа між водозбірними басейнами двох річок або басейнами двох морів, океанів.

Водозбірний басейн річки — територія, з якої стікають у річку поверхневі та підземні води.

Водотривкі, або водонепроникні, породи (шари) — гірські породи, які дуже слабо пропускають через себе воду, наприклад, глина, граніт.

Водосховище — штучна водойма, що утворюється при спорудженні водопідпірної греблі в долині річки.

Гирло річки — місце, де річка впадає в океан, море, озеро чи іншу річку.

Гідросфера — водна оболонка Землі, до складу якої входять океани і моря, материкові води, в тому числі і льодовики.

Долина річкова — витягнуте в довжину звивисте заглиблення земної поверхні, по якому тече річка.

Заплава — частина річкової долини, що заливається водою під час повені чи паводка.

Затока — частина океану, моря, озера, що глибоко вдається у суходіл.

Канали — споруди, що являють собою штучно викопані річища для води.

Льодовик — великі льодові маси, що сповзають схилами гір або гірськими долинами. Льодові маси утворюються із снігу, що накопичується в горах, поступово ущільнюється і переходить у лід. Розрізняють льодовики покривні (о. Гренландія, Антарктида) та гірські (в горах вище снігової лінії).

Льодостав — період нерухомого льодового покриву на річці. Межень — період найнижчого рівня води в річці.

Міжпластові води — води, що лежать у водоносних шарах, розташованих між двома водонепроникними шарами.

Море — частина океану, більш чи менш відділена від нього суходолом. Моря бувають окраїнні і внутрішні.

Нектон — сукупність активно плаваючих водних тварин, здатних самостійно протистояти течії й активно переміщуватися на великі відстані.

Озеро — природне заглиблення на суходолі, заповнене водою.

Океан — найбільша частина Світового океану, обмежена материками. На Землі умовно виділяють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий.

Острів — невелика порівняно з материком ділянка суходолу, оточена з усіх сторін водою. За своїм походженням бувають материкові, вулканічні, коралові.

Паводок — раптове підвищення води в річці, викликане випаданням великих дощів або інтенсивним таненням снігу.

Планктон — сукупність організмів, які населяють верхні шари води морів, океанів і прісноводних водойм, нездатні рухатись самостійно, а пересуваються під впливом вітру і течії.

Підземні води — води, що містяться в порах, пустотах і тріщинах гірських порід у верхній частині земної кори.

Повінь — найвищий рівень води у річці, що наступає щороку в певні строки.

Півострів — частина суходолу, яка заходить в океан, море чи озеро і з трьох сторін оточена водою.

Пороги — мілководні кам'янисті ділянки в річищі, що утворені виходами твердих гірських порід або валунами. На порогах вода тече з великою швидкістю.

Припливи і відпливи — періодичні підняття та опускання рівня води в океанах і морях, що є результатом впливу на Землю Місяця і Сонця.

Проміле (%о) — одиниця виміру солоності води. Це тисячна частка цілого. Середня солоність води в морях і океанах становить 35 %о (35 г на 1 літр води).