Реферат: Короткий словник географічних термінів та понять
Режим річки — зміни рівня води за сезонами, процес замерзання та скресання річки в певний час.
Річкова ерозія — руйнівна робота річок, у ході якої річка розмиває, розширює і поглиблює річкову долину.
Річище — заглиблення в річковій долині, по якому вода річки тече постійно.
Світовий океан — усі океани і моря Землі разом узяті.
Снігова лінія — лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути протягом року. Тераси — виступи (сходинки) річкової долини, наслідки діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока.
Течії (океанічні, морські) — горизонтальне переміщення водних мас в океанах і морях у вигляді величезних потоків, які рухаються певними постійними шляхами (своєрідні річки в океані). Течії бувають холодні і теплі.
АТМОСФЕРА
Абсолютна вологість повітря — кількість водяної пари (в г/м3), яка може утримуватися в повітрі за даної температури.
Амплітуда коливань температур — різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо).
Атмосфера — повітряна оболонка земної кулі, зв'язана з нею силою тяжіння, що обертається разом з Землею як одне ціле.
Атмосферний тиск — тиск атмосферного повітря на всі предмети, що в ньому перебувають, і на земну поверхню.
Атмосферні опади — вода, яка випадає на поверхню Землі у вигляді дощу, снігу, граду або утворюється безпосередньо з повітря у вигляді роси, інею, паморозі.
Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Бризи — вітри прибережної зони, які дмуть вдень з моря на суходіл, вночі — з суходолу на море.
Відносна вологість повітря — співвідношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до тієї кількості, яка необхідна за тієї ж температури для насичення повітря, виражене у відсотках.
Вітер — рух повітря в горизонтальному напрямі з місць високого тиску до місць низького тиску.
Гігрометр — прилад для визначення вмісту водяної пари у повітрі.
Випаровування — надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води, снігу, льоду, рослинності, ґрунту.
Клімат — зміни в стані погоди, що повторюються в певній місцевості рік у рік.
Метеорологія — наука про земну атмосферу і процеси, що в ній відбуваються.
Мусони — сезонні вітри, які дмуть взимку з суходолу на море, влітку—з моря на суходіл.
Опадомір, дощомір — прилад для вимірювання кількості атмосферних осадків.
Погода — стан нижнього шару атмосфери (температури, тиску, опадів, напряму і сили вітру тощо) у якійсь місцевості за певний час.
Полярні кола — паралелі, віддалені від екватора на 66°33'. На полярних колах Сонце протягом року не заходить цілу добу (на Північному полярному колі — 22 червня, на Південному — 22 грудня) і не сходить одну добу (на Північному полярному колі — 22 грудня, на Південному — 22 червня).
Пояси освітлення Землі — тропіки і полярні кола поділяють земну поверхню на пояси, які відрізняються між собою сонячним освітленням і кількістю тепла, що надходить від Сонця. Залежно від кута падіння сонячного проміння і тривалості дня й ночі виділено п'ять поясів освітлення: два полярних, два помірних, тропічний.
Стратосфера — шар атмосфери між тропосферою і верхніми шарами атмосфери (від 9 — 18 до 45 — 55 км).
Тропіки — паралелі, віддалені від екватора на північ і на південь на 23° 27'. В дні літнього сонцестояння (21 — 22 червня) Сонце перебуває у зеніті над Північним тропіком, а в день зимового сонцестояння (21 — 22 грудня) — над Південним тропіком.
Тропосфера — нижній, основний шар атмосфери (висота її над екватором 16 — 18 км, над полюсами 8—10 км). У тропосфері зосереджено 80 % всієї маси повітря та водяної пари.
Хмари — скупчення в атмосфері на значній висоті дрібних крапель води або кристаликів льоду, що виділилися під час охолодження повітря, насиченого водяною парою.
БІОСФЕРА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА
Біосфера (сфера життя) — оболонка земної кулі, в якій зосереджені живі організми. Вони поширені у частині літосфери (до 4 — 5 км глибини), в усій товщі гідросфери, у нижній частині атмосфери (до 30 км висоти).