Реферат: Критерії якості праці менеджера та ефективності управління
живої та упредметненої праці апарату управління
Частка працівників апарату управління в загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації і темп зміни цього показника.
Рівень продуктивності праці з розрахунку на працівника апарату управління і темп зміни цього показника.
Зменшення тривалості виконання управлінських процедур.
Зменшення непродуктивних витрат часу працівників апарату управління
До кількісних показників ефективності системи управління зараховують економію живої та упредметненої праці апарату в ній, що являє собою зменшення трудомісткості виконання управлінських операцій і процедур. Йдеться про зменшення кількості працівників, зайнятих в апараті управління. Тому ще одним поширеним показником ефективності системи менеджменту є відношення загального результату виробництва (обсягу реалізованої продукції, суми валового доходу) до кількості працівників апарату управління.
Крім названих кількісних показників, які оцінюють здатність системи менеджменту забезпечувати кращий результат діяльності організації, використовують також інші.
Проте результативність й ефективність управління залежить від системності дій працівників функціональних служб і підрозділів, раціонального розподілу між ними повноважень і обов’язків, а також від ступеня досконалості управлінських процедур і т. д. Для оцінки діяльності працівників апарату управління використовують якісні показники управлінської праці.
Часто виникає необхідність в оцінці ефективності не тільки всієї системи управління, але й в оцінці результативності роботи окремих її працівників. Така оцінка дає змогу керівництву визначити їх внесок у загальні результати роботи підприємства і провести необхідні зміни в системі мотивації їх праці. Оцінку необхідно проводити з урахуванням зони відповідальності кожного менеджера згідно з його службовими обов’язками.
Так, для фінансового менеджера важливим є ефективне управління фінансовими потоками підприємства, його доходами і витратами, можливість забезпечувати достатній рівень ліквідності його фондів і оборотності оборотних коштів, зростання рентабельності активів і капіталу підприємства, ринкової вартості його акцій, мінімізувати дебіторську і кредиторську заборгованість підприємства, рівень його фінансових ризиків, уникати штрафних санкцій, що можуть застосовуватись до підприємства, оптимізувати його податкові платежі і т. д.
Для менеджера з маркетингу важливими показниками в роботі є: відсоток просування на ринок нових видів продукції, подовження життєвого циклу товару, який випускається підприємством, упровадження ефективних форм перед- і післяпродажного обслуговування споживачів, збільшення частки ринку, ефективність рекламної кампанії (співвідношення витрат на рекламу з можливим збільшенням доходів від продажу продукції), розробка нових методів просування продукції, освоєння нових каналів руху товарів і т. д.
Аналогічні показники можна визначити для кожного працівника апарату управління, який має суворо окреслене коло обов’язків. Однак різні показники мають різне значення, що підпорядковується стратегічними або тактичними цілями підприємства. Крім того, на підприємстві, яке вибрало наступальну стратегію, для менеджера з маркетингу найважливішими будуть показники виведення на ринок нової продукції або захоплення нових сегментів ринку, ефективність рекламних заходів і т. д. Якщо ж підприємство реалізує оборонну стратегію, більшу увагу слід приділяти показникам подовження життєвого циклу товару, розробки нових форм післяпродажного обслуговування, нових методів стимулювання збуту.
Таким чином, система оцінки ефективності роботи менеджерів різних управлінських рівнів і функціональних сфер передбачає:
· визначення в контексті загальної стратегії організації цілей окремих підрозділів і оформлення їх у виді системи планових показників, які мають числове вимірювання і тимчасові обмеження;
· установлення експертним шляхом значущості кожного показника та їх кількості загалом (сума вагів дорівнює 1);
· визначення вищим керівником після закінчення планового періоду ступеня досягнення кожного показника конкретною струк-
· турною одиницею, якою управляє менеджер, чия робота оцінюється (цей показник може вимірюватися за п’ятибальною шкалою).
Основним критерієм оцінки ефективності праці керівника як вихователя і організатора є результати праці колективу в цілому і кожного його члена окремо. Вимірюються вони різними виробничо-економічними показниками, на які впливають технічні, економічні й організаційні рішення. Дії цих рішень найбільш ефективні тоді, коли вони одночасно формують позитивне ставлення працівників до праці, розвивають товариську взаємодопомогу, згуртованість колективу, підвищують задоволеність працею, поліпшують соціально-психологічний клімат. Таким чином, результатом ефективності роботи керівника є виробничо-економічні та соціально-психологічні показники.
2. Оцінка ділових якостей менеджера
З’ясуванню впливу певних якостей на ефективність керівництва були присвячені численні емпіричні дослідження.
Важливою проблемою, від якої залежить успіх керівництва, є реалізація позитивних індивідуальних якостей людини в її повсякденній поведінці як керівника, перехід цих якостей в стійкі характеристики її практичної діяльності.
Сучасний керівник повинен мати певний набір особистих якостей, які допомагають йому виконувати роботу більш ефективно.
Виокремлюють 11 груп якостей (їх умовно можна поділити на біологічні та соціально-економічні).
1.Уміння управляти собою – постійна робота над собою і підтримка працездатності: підтримка фізичної форми, здоров’я.
1.1. Раціональне витрачання сил.
1.2. Подолання труднощів (уникнення стресів – пошук “золотої середини” між відсутністю будь-яких стресів і наявністю зайвих).
1.3. Раціональний розподіл робочого часу.
2.Чіткі особові якості (особова характеристика керівника безпосередньо пов’язана з його психікою, суб’єктивними якостями).
3.Чіткі особисті цілі. Елізабет Доул, одна з 50 провідних керівників США, говорить: “Випробовуючи пристрасність до того, чим Ви займаєтеся, відчуття життєвої мети, що йде від серця, Ви одержуєте енергію, стимул і ентузіазм, заразливі для оточуючих і необхідні для керівництва організацією”.