Реферат: Методи аналізу і прогнозування розвитку підприємств
на модель прогнозу
Похибка
прогнозу,
%
Виробництво послуг, млрд.грн.
Результати виконаних прогнозів дозволяють зробити висновок про те, що за всіма показниками, що характеризують сферу послуг, в т.ч її підприємства у наступні роки очікується позитивна динаміка, що буде сприяти вирішенню проблем соціальної політики й економічного зростання країни. Слід зазначити, що прогнозні показники розвитку підприємств і сфери послуг в цілому узгоджуються з напрямками розробленої “Концепції і моделі сучасного економічного розвитку України”.
У п’ятому розділі “Інтеграція національного ринку послуг у світову економіку” проаналізовано стан і динаміку експорту та імпорту послуг, розглянуто можливість застосування коефіцієнту внутрішньовидової міжнародної спеціалізації і показника експортної (імпортної) квоти на послуги як інструментів регулювання зовнішньої торгівлі послугами, виконано прогнозні розрахунки, запропоновано модифікований метод обчислення індексу розвитку людського потенціалу.
Зовнішньоекономічній діяльності приділяється особлива роль у забезпеченні інтеграції ринку послуг України у світову економіку. Зовнішня торгівля України послугами на відміну від торгівлі товарами протягом 1994-2001 рр. характеризувалася позитивним сальдо. У динаміці експорту послуг можна виділити два етапи: зростання експорту з 1994 р. по 1997 р., а потім до 2000 р. – зниження. Для імпорту – зростання з 1994 р. по 1998 р. і зменшення з 1999 р. по 2001 р. (табл.7).
З урахуванням сформованих тенденцій виконано прогноз експорту (а) й імпорту (б) послуг за наступними моделями :
а) ;
б) .
Розрахунки свідчать, що у наступному періоді обсяг експорту послуг України буде змінюватись: у 2004-2005 р. він скоротиться і до 2006 р. досягне 4018,97 млн. дол., що нижче рівня 2002 р. Імпорт послуг щорічно буде знижуватись в середньому на 316,7 млн. дол. і до 2006 р. складе 1461,78 млн. дол. (рис.4).
Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації традиційно використовують при оцінці зовнішньої торгівлі товарами. У дисертації його застосовано для аналізу послуг ЗЕД. Виконані розрахунки (табл.7) показали, що в досліджуваному періоді Україна переважно експортувала послуги, про що свідчить позитивний коефіцієнт внутрішньовидової спеціалізації, величина якого коливалась в достатньо широкому діапазоні.
В експорті послуг більша частина належить транспортним послугам (за рахунок трубопровідного), тому у підвищення коефіцієнта обумовлено, в основному, зростанням обсягів послуг транспорту (головним чином трубопро-відного), у складі імпорту переважна частка припадає на різні державні послуги. Виконані прогнозні розрахунки свідчать, що й у наступному періоді очікується нестабільна динаміка коефіцієнта внутрішньовидової міжнародної спеціалізації.
Відомо, що величина експортної квоти характеризує відкритість економіки окремих країн, а величина імпортної квоти – ступінь залежності країни від зовнішнього ринку. Однак як інструмент регулювання їх традиційно використовують при аналізі зовнішньої торгівлі товарами. У роботі обґрунтовано доцільність застосування показників експортної (імпортної) квоти в аналізі експорту й імпорту послуг.
Таблиця 7
Динаміка коефіцієнта внутрішньовидової міжнародної
спеціалізації зовнішньої торгівлі послугами України за 1994-2001 рр.
Роки |
Оборот зовнішньої торгівлі, млн. дол. |
Експорт послуг, млн. дол. |
Імпорт послуг, млн. дол. |
Сальдо () експорту та імпорту, млн. дол. | Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації, % |
1994 | 2427,8 | 2118,4 | 309,4 | 1809,0 | 74,5 |
1995 | 3252,6 | 2621,5 | 631,1 | 1990,4 | 61,2 |
1996 | 5951,1 | 4746,6 | 1204,5 | 3542,1 | 59,5 |
1997 | 6156,7 | 4738,4 | 1418,3 | 3320,1 | 53,9 |
1998 | 5250,7 | 3819,8 | 1430,9 | 2388,9 | 45,5 |
1999 | 4727,1 | 3613,9 | 1113,2 | 2500,7 | 52,9 |
2000 | 4637,7 | 3486,8 | 1150,9 | 2335,9 | 50,4 |
2001 | 4693,1 | 3544,7 | 1148,4 | 2396,3 | 51,0 |
Експортно-імпортні квоти формуються під впливом найважливіших соціально-економічних факторів, облік яких дозволив розробити модель експортної квоти на послуги і використовувати її в аналітичних цілях. Модель експортної квоти має вигляд:
,
де d – частка послуг у валовому внутрішньому продукті;
С – коефіцієнт співвідношення між кінцевими споживчими витратами і виробництвом послуг;