Реферат: Методики оцінки фінансового стану банків України

(1.2)

де ca (capital adequacy) — достатність капіталу;

pf(profit) — прибуток банку;

sd (subordinated debt) — суборди-нований борг;

se (shareholders' equity) — акціонерний капітал;

ibc (inter-bank credits) — міжбан-ківські кредити;

l (loans to the clients) — кредити клієнтам;

s (securities) — портфель цінних паперів;

i (investments in associated & subsidiary companies) — інвестиції в асоційовані та дочірні компанії;

ar (accounts receivable) — дебіторська заборгованість;

fa (fixed assets) — основні засоби;

ia (intangible assets) — нематеріальні активи;

p (provision for bad debts) — резерви, сформовані під активні операції.

Якість активів (asset quality) є другим важливим показником стійкості банку, в межах якого аналізується якість його кредитного та інвестиційного портфелів. Завдання оцінки якості активів банку полягає в тому, щоб визначити проблемні (прострочені, сумнівні, безнадійні) активи, оцінити їх за реальною вартістю.

Під якістю кредитного портфеля розуміють ступінь кредитного ризику, притаманний цій позиції. Рівень показника якості кредиту обернено пропорційний рівневі кредитного ризику (чим вища якість позики, тим менша ймовірність її неповернення або затримки погашення, і навпаки). На основі оцінки якості кредитного портфеля банк визначає потребу в резервах на покриття очікуваних збитків за всіма видами наданих кредитів. Резерв під кредитні ризики створюється за рахунок чистого прибутку банку, тобто відбувається визнання втрат для відображення реального фінансового результату діяльності банківської установи. Обсяг необхідного резерву для покриття кредитних ризиків за наявності детальної інформації щодо кожного позичальника розраховується відповідно до затвердженої Національним банком методики, а в разі відсутності такої детальної інформації можна застосувати спрощений підхід, коли необхідна сума резерву розраховується виходячи з повного обсягу прострочених та сумнівних кредитів. Отже, рівень непокритого кредитного ризику можна обчислити як відношення обсягу недосформованих резервів до загального обсягу кредитного портфеля банку:

(1.3)

де R_L (risk on loans) — рівень непокритого кредитного ризику;

L_O (overdue loans) — прострочені кредити;

L_D (doubtful loans) — сумнівні кредити;

P_L (provision on loans) — резерви, сформовані під кредитні операції;

L (loans to the clients) — кредити клієнтам (загальний обсяг кредитного портфеля).

Виходячи з того, що рівень показника якості кредиту обернено пропорційний рівневі кредитного ризику, показник якості кредитного портфеля можна розраховувати за формулою:

(1.4)

де LQ (loans quality) — показник якості кредитного портфеля;

R_L (risk on loans) — рівень непокритого кредитного ризику.

Оцінка якості інвестиційного портфеля банку здійснюється аналогічно оцінці якості кредитного портфеля. Труднощі виникають лише на етапі визначення обсягу проблемних інвестицій, оскільки у банківському балансі відсутня інформація щодо ризиковості тих чи інших цінних паперів. Для вирішення цієї проблеми пропонують застосовувати фіксовані коефіцієнти ризику щодо різних груп (портфелів) цінних паперів. У цілому банківські портфелі цінних паперів класифікують так: портфель рефінансованих Національним банком ЦП, торговий портфель, портфель паперів на продаж, портфель до погашення, портфель вкладень в асоційовані та дочірні компанії.