Реферат: Методики оцінки фінансового стану банків України
Матричний метод аналізу ліквідності балансу банку
Коефіцієнт співвідношення ліквідних активів та поточних зобов'язань (поточна ліквідність, Лп ) характеризує здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх поточних зобов'язань за рахунок високоліквідних активів протягом кількох днів.
(1.7)
де А1 – каса, A2 – кошти на вимогу в НБУ та в інших банках, A3 – МБК овердрафт та овернайт (розміщені), A4 – клірингові рахунки (активні), A5 – дебіторська заборгованість клієнтів (стандартна), A6 – нараховані доходи (стандартні), П1 – кошти на вимогу НБУ та інших банків, П2 – кошти клієнтів на вимогу (до запитання), П3 – МБК овердрафт та овернайт (залучені), П4 – клірингові рахунки (пасивні), П5 – кредиторська заборгованість перед клієнтами, П6 – нараховані витрати.
Коефіцієнт співвідношення власних коштів банку та іммобілізованих активів (довгострокова ліквідність, Лд ) характеризує здатність банку успішно розвиватися у довгостроковій перспективі, покриваючи іммобілізовані активи власним капіталом.
(1.8)
де П12 – прострочена заборгованість банку, П13 – резерви під активні операції, П14 – накопичений прибуток, П15 – субординований борг, П16 – акціонерний капітал, А12 – прострочені та сумнівні кредити, А13 – сумнівна дебіторська заборгованість, А14 – прострочені та сумнівні нараховані доходи, А15 – інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, А16 – основні засоби та інші цінності.
Як видно у наведеному прикладі (Таблиця 1.5), банк має проблеми як із поточною (Лп = 74% за норми > 100%), так і з довгостроковою ліквідністю (Лд = 79% за норми > 100%), але при цьому він успішно виконує нормативи ліквідності НБУ (Н4 = 38% за норми > 20%, Н5 = 81% за норми > 40%, Н6 = 32% за норми > 20%). Якщо цей банк найближчим часом не збільшить обсяг власного капіталу, то ймовірність його банкрутства буде доволі високою, оскільки він фінансує за рахунок депозитів клієнтів прострочені та сумнівні кредити, а за рахунок ощадних (депозитних) сертифікатів — сумнівну дебіторську заборгованість, прострочені та сумнівні нараховані доходи, а також інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.
Для остаточних висновків про ступінь фінансової стійкості банку необхідно отримані показники звести до певного узагальнюючого коефіцієнта стійкості, оскільки одні показники можуть перебувати в критичній зоні, а інші — бути задовільними. І тут виникає необхідність ранжування показників або присвоєння їм вагових коефіцієнтів (Таблиця 1.7), що потребує застосування методу експертних оцінок.
Таблиця 1.7
Показники для оцінки фінансової стійкості банку
Підсумкова формула для визначення поточної оцінки фінансової стійкості банку набуде такого вигляду:
(1.9)
де FS – поточна оцінка фінансової стійкості банку на конкретну дату; Н1 , ... H4 – нормативні значення для коефіцієнтів К1 , … К4 .
Щоб врахувати динаміку змін фінансового стану банківської установи, обчислимо динамічну оцінку його фінансової стійкості. Для цього обчислимо середні значення та середньоквадратичні відхилення всіх коефіцієнтів. Отже, підсумкова формула для розрахунку динамічної оцінки фінансової стійкості банку набуде такого вигляду:
(1.10)
де FS – динамічна оцінка фінансової стійкості банку за певний період; М1 , ... М4 – математичне сподівання (середні значення) для коефіцієнтів К1 , ... К4 ; s1 , ... s2 – середньо-квадратичні відхилення для коефіцієнтів К1 , ... К4 .
Для побудови інтегрального показника ефективності банку пропонуємо обрати рентабельність активів (ROA), економічну додану вартість (EVA) та ефективність операційної діяльності, оскільки ці показники є взаємно незалежними і водночас містять всю суттєву інформацію про ефективність діяльності банку.
Рентабельність активів (Return on Assets, ROA) дає змогу визначити ефективність роботи менеджерів банку. Високе значення прибутковості свідчить про ефективне та збалансоване управління активами й пасивами банку, проте може бути й наслідком високої ризикованості операцій. Причинами недостатньої прибутковості можуть бути низька частка працюючих активів, висока — строкових (платних) пасивів, використання операцій податкової оптимізації. Оптимальне значення цього показника за стандартами для банків США коливається від 1.15% (для І групи банків) до 0.75% (для IV групи банків). Для України оптимальним є значення на рівні 1%. Обчислюється рентабельність активів як відношення чистого прибутку до активів банку:
(1.11)
де t – період спостереження (днів) з початку року; PN (net profit) – чистий прибуток наростаючим підсумком за період t; AN (net assets) – середнє значення чистих активів банку у період t (без урахування МФК).
Показник економічної доданої вартості (economic value added — EVA) відображає, наскільки дохідність власного капіталу банку перевищує дохідність за альтернативними для власників банку активами, тобто сигналізує акціонерам банку про доцільність інвестування у його розвиток.