Реферат: Методология политическиъх учений

Методология политических исследований

Сутнисть наукового дослидження

1 характеристика буденного и наукового пизнання политичнои дийсности

2 поняття про метод методологию и методику научного исследования

3-ривни наукового дослидження

4-роль фактив у науковому пизнанни

5-розмежування теоретичних и прикладных политичных дослиджень

1.

Існує 2 форми пізнання політичної дійсності – буденна і наукова

Буденне-(суб’єктивізм, емоц, поверх, базується на досвіді, формується стихійно и грунт на досвіді, допомогає формувати певні переконання та погляди, дозволяє людині орієнтуватися у навк світі)

Наукове-протікає нестихійно, а цілеспрямовано і дозволяє набувати знання про найбільш важливи аспекти досліджуванних явищ та процесів. Має результати виражені в поняттях, категоріях, законах. Наукове пізнання базується на проведенні теор або прикл наукових досліджень. Наукове пізнання відрізняється від побутового тим що спирається на використання методів дослідж. Має сист характер. Науковому знанню притаманні строга доказовість результатів, достовірність висновків. Для наукового дослідження важливою є філософська і методологічна підготовка вченого. Н.п. має свої ідеали та норми (сукупність певних цінностей, концептуальних та метологічних установок властивих науці на кожному істор етапі її розвитку.) Ідеали та норми що панують на певному етапі розвитку науки називають «стилем мислення» або «парадигмою».

Парадигма-це вихідна концептуальна схема, модель постановки та вирішення проблеми.

На кожному етапі розв науки змінюється проблематика досліджень і арсенал методів та методик.

Наприклад у політичній науці відбувалася така зміна методів пізнання: 1 етап називається классичний період (до 19ст) тут панували морально-аксеологічні та логіко-філософські методи. 2-й період – Інституціональний тут панували інститут та історико-порівняльний підхід, 3-й Біхевіоралістичний- час коли у науку прийшли кількісні методи. 4-й Постбіхевіоралістичний – додалися прикладні методики.(івент-аналіз, мотиваційний аналіз)

2.

Методи-певні способи і прийоми пізнання дійсності.

Метод – спосіб пізнання і практичного перетворення дійсності.

Метод це спосіб досягнення визначенної мети, сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного пізнання дійсності.

Методологія – це система певних способів і прийомів пізнання дійсності які застосовуються у будьякій сфері діяльності, науці, політиці и т.д. Кожна наукова галузь має власну методологію.

Метологія – вчення про методи і методики. (методологія як наукова дисципліна)

Методологія виконує кілька функцій: регулює застосування методів, формує загальні принципи наукового дослідження, узагальнює результати пізнання у такі форми знання як гіпотеза, теорія, закон.

Методика – це певна послідовність вирішення конкретної теоретичної або практичної задачі.

Методика – це сукупність і порядок застосування методів для дослідження однотипних проблем і задач.

Методика – це алгоритм дослідження типових задач, перелік кроків які робить дослідник. В задачі методики не входить теоретичне обґрунтування отриманих результатів, вона концентрується на технічній стороні дослідження і правилах за якими здійснюється дослідження.

3.

Політичне дослідження має 2 рівні – емпіричний і теретичний рівень.

Емпіричний рівень пов’язаний з отриманням та первинної обробкою вихідного фактичного матеріалу. Об’єктом емп рівню є властивості та зв’язки речей виявлені в процессі практичного пізнання дійсності. На цьому рівні використовуються переважно методі опитування, експерименту, порівняння (для отримання первинної інформ) ш кабінетний аналіз інформаціі, при роботі з вторинною або повторною інформацією.

Предмет емпір рівня – це наукові факти, статистичні данні, та інші результати дослідження об’єкта, що отриманні за допомогою методів емпіричного рівня. Об’єкт існує незалежно від свідомості дослідника, а предмет зафіксований ним.

Задачі емпір рівня – збір фактичного матеріалу про об’єкт, отримання статистичних данних про об’єкт, побудова схем, графіків, діаграм які дозволяють графічно зобразити певні ознаки об’єкта, попередня класифікація наукових фактів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--