Реферат: Методологія розрахунку страхових тарифів та платежів у майновому страхувані

Актуарні розрахунки – це система математичних та статистичних закономірностей, які є основою для встановлення стосунків між страховиком і страхувальником. Базуються на математичних формулах, що визначають механізм формування та використання страхового фонду в довготермінових страхових угодах.

Актуарні розрахунки ґрунтуються на таких засадах:

- страхові події мають ймовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;

- загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно своєї страхової сукупності;

- нерівномірність та рівномірний характер подій, що підлягають страхуванню, зумовлюють необхідність формування спеціальних резервів, які перебувають в розпорядженні страховика, а також визначання їх оптимального розміру;

- необхідність прогнозування сторнування (зменшення страхового портфеля) договорів та експертного оцінювання їхньої величини;

- необхідність дослідження норми позичкового процента впродовж певного проміжку часу та виявлення тенденції його руху;

- наявність повного або часткового збитку, пов’язаним із страховим випадком, зумовлює необхідність вимірювання його величини та здійснення його розподілу в просторі та в часі за допомогою спеціальних таблиць;

- необхідність дотримання еквівалентності між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням з боку страховика;

- потреба у виділенні групи ризику в межах даної страхової сукупності.

Завдання актуарних розрахунків:

- дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;

- визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами збитків, так і за всією страховою сукупністю;

- математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденції їх розвитку;

- математичне обґрунтування необхідних резервних страхових фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;

- дослідження норми дохідності капіталу при інвестування страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;

- визначення залежності між величиною процентної ставки та брутто ставки.

Розрахунок страхових тарифів здійснюються у два етапи:

1 етап - розрахунок максимального страхового тарифу (брутто-ставки) по галузях (сферах управління, видах виробництв, на підставі статистичних даних). Максимальний страховий тариф розраховується з метою визначення та подальшого затвердження нормативів платежів обов'язкового страхування, що відносяться на собівартість продукції.

2 етап - розрахунок страхових тарифів для кожного об'єкта страхування з урахуванням ступеня ризику.

Розрахунки проводяться при таких припущеннях:

1. Усі підприємства галузі (сфери управління, види виробництва), що підлягають обов'язковому страхуванню, являють собою секцію страхування.

2. Вартість основних фондів кожного підприємства, що підлягає обов'язковому страхуванню, є його страховою сумою S.

3. Кожна аварія, що відбувається на окремих об'єктах секції страхування, є страховим випадком.

4. Величина страхового відшкодування при кожній аварії є рівною величині збитку.

Розрахунок максимальних страхових тарифів (1 етап) можливо здійснювати на підставі даних збитковості за попередні роки, наданих підприємствами.

Брутто-ставка Т складається з двох частин:

- нетто-ставки Тn, яка розраховується на підставі даних збитковості та ймовірності настання страхових випадків і покриває збитки по страхових випадках за статистикою попередніх років;

- страхового навантаження, яке визначається у відсотках до брутто-ставки і покриває видатки страхової компанії на ведення справи;