Реферат: Методологія розрахунку страхових тарифів та платежів у майновому страхувані

5) вибір методів отримання результатів;

6) підбір експертної групи (можлива оцінка компетентності експертів);

7) складання анкет опитування;

8) опитування експертів;

9) обробка (методом надання переваг, методом рангів) та аналіз результатів;

10) складання звіту;

11) встановлення страхового тарифу та страхових платежів.

За тими ризиками, де неможливо застосувати зазначені методи, використовують метод аналогій з іншими страховими компаніями або іншими об’єктами, що страхуються.

Методика розрахунку страхового тарифу та страхових платежів методом аналогій передбачає:

- вибір економічних показників для оцінки співставлення об’єктів, що розглядаються;

- розрахунок відносних показників для оцінки середніх значень;

- вибір бази розрахунку тарифу;

- розрахунок страхового тарифу та страхових платежів.

Методика розрахунку страхового тарифу за допомогою регресійних методів ґрунтується на апараті лінійного регресійного аналізу, який є важливим розділом сучасної математичної статистики. Розрахунки та їх аналіз за даною методикою здійснюється за допомогою імітаційного моделювання за допомогою ЕОМ. Зазначена методика передбачає:

- по кожному і -тому року розраховується фактична збитковість страхової суми із розрахунку на 100 грн. страхової суми;

- на основі отриманого ряду у вихідних даних розраховується прогнозний рівень збитковості страхової суми, для чого використовується модель лінійного тренду, згідно якої фактичні значення збитковості страхової суми вирівнюються на основі лінійного тренду;

- тариф-нетто основний визначається як прогноз очікуваної збитковості на (n + 1) рік;

- ризикова надбавка представляє собою довірчий інтервал прогнозу очікуваної збитковості на (n + 1) рік, розраховується множенням середньоквадратичного відхилення фактичних значень збитковості від вирівняних на вибране значення коефіцієнту розподілу Стьюдента.

- далі визначається навантаження звичайними розрахунковими методами.

2.2 Визначення тарифів за договорами загального страхування.

Під договором загального страхування розумітимемо договори страхування, які не договорами страхування життя. Договори загального страхування характеризуються відносно коротким терміном дії договору – від кількох днів до одного року. Ця особливість визначає характерні особливості розрахунку страхових тарифів за такими договорами:

- обчислюється розмір лише разової страхової премії;

- не враховується можливий інвестиційний прибуток від розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів із цих видів страхування.

При розрахунку нетто-премії за договорами загального страхування вважають. Що розмір N разової нетто–премії виражає еквівалентність зобов’язань страховика та страхувальників і пропорційна до страхової суми S:

N = Т * S (2.2.1)

де коефіцієнтом пропорційності Т називають нетто-тарифом, або нетто-ставкою.

Брутто-премія В, або просто страхова премія, пропорційна нетто-премії N:

В = α N (2.2.2)

де коефіцієнти пропорційності α (α >1) містить частку ƒ навантаження (адміністративні витрати, комісійні, плановий прибуток страховика) і визначення співвідношенням

1

α = ------- (2.2.3)

1 - ƒ

2.3 Методика розрахунку страхового тарифу при появі нового виду страхування.

Для нових видів страхування тарифна ставка теж складається з нетто- ставки та навантаження (ризикової надбавки). Але, на відміну від діючих видів страхування, в яких основою нетто-ставки є збитковість зі 100 грн. страхової суми, основою нетто-ставки за новими видами страхування є очікувана частота страхового випадку та ймовірне співвідношення середньої очікуваної виплати на відшкодування збитків і середньої очікуваної страхової суми. а ризикова надбавка встановлюється на основі використання коефіцієнта вибірки.