Реферат: Наукове обґрунтування та розробка моделі завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами

–розробити математичну модель завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами;

–розробити алгоритми та програмне забезпечення комп’ютерної реалізації математичної моделі;

–дослідити розроблену модель на придатність для практичного застосування.

Об’єкт дослідження – рух пацієнтів лікувальних закладів охорони здоров’я Збройних Сил України.

Предмет дослідження – завантаженість пацієнтами, надходження та виписка пацієнтів лікувальних закладів охорони здоров’я, інформаційне забезпечення та інші аспекти моделювання об’єкту досліджень.

Методи дослідження – в роботі застосовувались різновиди системних методів дослідження, метод експертних оцінок, методи описової та аналітичної математичної статистики, моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна полягає у тому, що результати проведених досліджень дозволили вперше в Україні розробити сучасну комп’ютеризовану методику визначення потреби закладів охорони здоров’я Збройних Сил України в ліжковому фонді, головним інструментом якої є розроблена математична модель завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами, реалізована за допомогою комплексу комп’ютерних програм.

Також вперше на об’ємному статистичному матеріалі було проведено:

–перевірку потоку надходження пацієнтів у військові госпіталі та виписки з них на відповідність статистичному закону нормального розподілу випадкової величини;

–оцінку точності роботи розробленої моделі по імітації та прогнозуванню завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами;

– кількісну (цифрову) оцінку щотижневим коливанням завантаженості лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами, встановлено її причини та зроблені висновки щодо врахування цього явища з метою підвищення точності роботи моделей.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування результатів дисертаційного дослідження для:

–довгострокового та поточного планування заходів медичного забезпечення Збройних Сил України, у тому числі планування стаціонарної медичної допомоги військовослужбовцям та іншим контингентам населення;

–розробки штатів закладів охорони здоров’я Збройних Сил України на мирний та воєнний час;

–наукових досліджень, присвячених вивченню актуальних питань медичного забезпечення Збройних Сил України;

–вдосконалення навчального процесу викладачів, слухачів і студентів медичних навчальних закладів.

Науково-практичні результати дисертаційного дослідження складають основу для створення інформаційно-аналітичних систем Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, військово-медичних клінічних центрів та військових госпіталів.

На даний час результати дисертаційного дослідження впроваджені під час навчань військ “Артерія-2007” для обґрунтування ліжкової місткості військових мобільних госпіталів, а також у навчальний процес (для організації “ділових ігор”) та наукову діяльність в Українській військово-медичній академії. Для методичної підтримки впровадження за участю автора були розроблені методичні рекомендації.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналіз наукової літератури за напрямом дисертаційного дослідження, відпрацьовані мета та завдання роботи, підібрані методи досліджень, організовано і проведено анкетні дослідження, здійснена статистична обробка результатів анкетування експертів, статистична обробка баз даних обліку пацієнтів 11-го військового госпіталю та Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України (далі ГВКГ МО України), результатів моделювання, проведені розробка інформаційної моделі, програмного забезпечення, аналіз і узагальнення отриманих результатів, сформульовані наукові положення, висновки та практичні рекомендації. Також автором самостійно оформлена дисертаційна робота, проведено впровадження отриманих результатів і проведено їх апробацію. У наукових розробках, що висвітлені в статтях, опублікованих спільно зі співавторами, участь здобувача була вирішальною для їх завершення та поєднання в єдине ціле.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на конференції “Розробка імітаційних командних систем для медичної служби і постачання” (12 грудня 2006 року, м. Ірпінь), на семінарі “Удосконалення нормативно-правової бази і реорганізація системи управління військово-медичною службою” (14 грудня 2006 року, м. Ірпінь), на 2-й конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми біомедичної інженерії, інформатики, кібернетики і телемедицини” (15-17 листопада 2007 р., м. Київ), на засіданні наукової секції вченої ради при науково-дослідному управлінні організації та тактики медичної служби Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України (14.12.2007 р., м. Ірпінь, протокол №4 від 14.12.2007 р.), на засіданні вченої ради Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Збройних Сил України (26.12.2007 р., м. Ірпінь, протокол №8 від 26.12.2007 р.), на засіданні апробаційної ради спеціалізованої вченої ради Д 26.613.10 (22.02.2008 р., протокол №1 від 22.02.2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 робіт. Із них 8 статей у журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 2 статті в інших наукових виданнях, а також 1 методичні рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, 11 додатків і списку використаних джерел. Дисертацію викладено на 278 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел включає 134 найменування. Дисертація ілюстрована 40таблицямиі 116 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Планування потреби закладів охорони здоров’я в ліжках: стан проблеми та деякі напрямки її вирішення (огляд літератури) (Розділ 1 ). Аналіз літературних джерел показав, що в існуючих методиках визначення потреби населення в стаціонарній медичній допомозі для розрахунку прогнозованої потреби в ліжках використовуються лише усереднені показники – середнє число днів використання ліжка за рік (загалом або по профілям ліжок), показники госпіталізованої захворюваності або показники, близькі наведеним за змістом. Внаслідок цього за таких підходів у планувальників охорони здоров’я не має можливості достовірно прогнозувати можливі максимуми та мінімуми завантаженості лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами і, відповідно, визначати потребу в ліжках в сезони з підвищеною (вище середнього) або зменшеною (нижче середнього) госпіталізованою захворюваністю та за інших екстремальних умов (бойові дії, надзвичайні стани тощо). Повноцінно врахувати динамічні процеси надходження та виписки пацієнтів в залежності від календарного часу для визначення потреби різних груп населення (і, відповідно, військовослужбовців) в стаціонарній медичній допомозі можливо шляхом тільки більш складних розрахунків, наприклад, за допомогою моделювання. До цього часу основна увага вітчизняних дослідників-науковців приділялась в основному розробці реалізованих за допомогою комп’ютера моделей окремих систем медичного забезпечення. Проте проблема планування стаціонарної медичної допомоги, а саме визначення потреби лікувальних закладів охорони здоров’я в ліжках, висвітлена недостатньо. Тому окреслене питання потребує окремих додаткових досліджень, результатом яких повинна бути розробка адекватного сучасного математично-програмного інструментарію.

Матеріали, методи та обсяги досліджень (Розділ 2 ).Для досягнення поставленої в роботі мети був використаний комплекс методів дослідження:

–метод експертних оцінок використовувався для оцінки ступеня впливу різних факторів на стан здоров’я військовослужбовців та на санітарні втрати військ у воєнний час;

–системно-структурний, системно-функціональний, системно-елементний методи використовувались для визначення системних особливостей структури систем медичного обслуговування, аналізу зв’язків між їх елементами;

–методи описової та аналітичної математичної статистики використовувались для математичної обробки баз даних обліку пролікованих пацієнтів 11-го військового госпіталю Міністерства оборони України [1] (за період з листопада 2000 р. по грудень 2007 р. обліковано 60722 пацієнта) та Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України (далі – ГВКГ МО України, за період з вересня 1999 р. по листопад 2007 р. обліковано 192744 пацієнта).

Важливою складовою експериментальних досліджень було моделювання: інформаційне, імітаційне, прогностичне.