Реферат: Наукове обґрунтування та розробка моделі завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами
Аналіз факторів, що впливають на формування потоку надходження пацієнтів в лікувальні заклади охорони здоров’я Збройних Сил України (Розділ 3 ).
Аналіз факторів, що впливають на захворюваність та санітарні втрати військ у воєнний час показав, що ці процеси визначаються досить великою кількістю взаємозалежних факторів, орієнтовна вага яких була встановлена в дослідженні методом експертних оцінок. Дуже важливим виявилось те, що більшість найвагоміших факторів, що впливають на санітарні втрати військ у воєнний час (наприклад співвідношення сил та засобів сторін – вага 15,26%; характеристики зброї, що використовується та інтенсивність її використання – вага 16,59%; оснащеність засобами захисту особового складу військ від різних видів зброї – вага 13,33%) не враховані затвердженими у якості нормативних документів в Збройних Силах України методиками прогнозування втрат.
Внаслідок цього в даному дослідженні розробка багатофакторних моделей прогнозування захворюваності та втрат військ у воєнний час виявилась недоцільною. Більш обґрунтованим виявилось визначення вхідного потоку пацієнтів у лікувальні заклади охорони здоров’я шляхом застосування заздалегідь обрахованих наборів щодобових коефіцієнтів захворюваності або втрат[2] , які повинні підбиратися після детального аналізу визначених факторів обстановки.
Аналіз особливостей руху пацієнтів лікувальних закладів охорони здоров’я Збройних Сил України (Розділ 4 ). Дослідження надходження пацієнтів до 11 військового госпіталю та ГВКГ МО України дозволили встановити, що потік надходження є нестаціонарною величиною внаслідок значної варіації кількості пацієнтів, що надходили. Так при середній кількості хворих 23,64 чол., що надходили щодня до 11 військового госпіталю, та 66,26 чол. - до ГВКГ МО України, середні квадратичні відхилення склали 22,38 та 45,75 відповідно, коефіцієнти варіації - 94,71% та 69,05%. Частотні характеристики кількості пацієнтів, що надходили, мали дуже характерний вигляд. Як видно на рис. 1, існує розподіл частот на дві групи (два максимуми): приблизно від 0 до 6 пацієнтів та від 7 пацієнтів і більше для 11 військового госпіталю; від 1 до 29 пацієнтів та від 30 пацієнтів і більше для ГВКГ МО України.
А | Б |
 |  |
А – частотні характеристики кількості пацієнтів, що госпіталізувались у 11 військовий госпіталь;
Б – частотні характеристики кількості пацієнтів, що госпіталізувались у ГВКГ МО України.
Рис. 1. Частотні характеристики кількості пацієнтів, що госпіталізувались щодня у 11 військовий госпіталь та ГВКГ МО України
Подібна картина спостерігалась при дослідженні виписки пацієнтів. При середній кількості хворих 23,72 чол., що виписувались щодня з 11 військового госпіталю, та 66,28 чол. з ГВКГ МО України, середні квадратичні відхилення склали 20,90 та 48,47 відповідно, а коефіцієнти варіації - 88,10% та 73,13%. Частотні характеристики кількості виписаних пацієнтів (рис. 2) також були розподілені на дві групи: від 0 до 15 пацієнтів та від 16 пацієнтів і більше для 11 військового госпіталю; від 1 до 38 пацієнтів та від 39 пацієнтів і більше для ГВКГ МО України.
| А | Б |
 |  |
А – частотні характеристики кількості пацієнтів, що виписувались з 11 військового госпіталю;
Б – частотні характеристики кількості пацієнтів, що виписувались з ГВКГ МО України.
Рис. 2. Частотні характеристики кількості пацієнтів, що виписувались щодня з 11 військового госпіталю та ГВКГ МО України
Виявилось, що відносно великі показники варіації пов’язані із значною різницею кількісних характеристик надходження та виписки хворих по робочих, вихідних та окремих днях тижня. З цим було пов’язане і розподілення на два характерних максимуми частотних характеристик: перші максимуми були обумовлені варіантами, що відповідають вихідним дням тижня, другі – робочим.
Тому далі дослідження частотних характеристик кількості пацієнтів, що надходили та виписувались, проводилось диференційовано по робочих, вихідних та окремо по кожному дню тижня шляхом перевірки на відповідність закону нормального розподілу випадкової величини (див. табл. 1).
Таблиця 1
Результати перевірки на відповідність статистичному закону нормального розподілу випадкової величини частотних характеристик кількості пацієнтів, що надходили до 11 військового госпіталю (11 ВГ) та ГВКГ МО України та виписувались з них[3]
| Група днів (день) тижня | Отримані значення l - критерію Колмогорова –Смирнова: | Отримані значення критерію c 2 : | ||||||
| надходження | виписка | надходження | виписка | |||||
| 11 ВГ | ГВКГ | 11 ВГ | ГВКГ | 11 ВГ | ГВКГ | 11 ВГ | ГВКГ | |
| Усі дні тижня | 8,73 | 6,32 | 7,61 | 5,49 | 672,7 | 617,79 | 476,95 | 541,85 |
| Робочі дні тижня | 2,27 | 2,78 | 3,66 | 5,11 | 57,54 | 234,03 | 171,59 | 489,39 |
| Вихідні дні тижня | 5,98 | 0,84 | 3,47 | 6,245 | 231,84 | 26,67 | 64,45 | 259,64 |
| Понеділок | 1,27 | 0,32 | 1,75 | 1,17 | 17,97 | 3,94 | 39,19 | 23,87 |
| Вівторок | 0,63 | 0,42 | 0,67 | 0,41 | 11,49 | 8,94 | 13,73 | 2,27 |
| Середа | 0,56 | 0,37 | 0,51 | 0,43 | 6,54 | 3,11 | 13,18 | 10,798 |
| Четвер | 0,4 | 0,45 | 0,88 | 0,407 | 4,37 | 7,50 | 19,27 | 7,31 |
| П’ятниця | 0,47 | 0,47 | 0,43 | 0,49 | 13,45 | 9,95 | 2,88 | 7,85 |
| Субота | 3,98 | 0,52 | 0,625 | 0,48 | 105,43 | 7,502 | 15,85 | 14,87 |
| Неділя | 4,1 | 0,86 | 2,27 | 0,52 | 97,42 | 26,09 | 24,9 | 22,1 |
Як показано в приведених таблицях, фактичні значення критеріїв, що використовувались для перевірки, у більшості випадків по окремих днях тижня були менші критичнихна рівнях значущості 0,001-0,05, що свідчить про відповідність статистичному закону нормального розподілу випадкової величини частотних характеристик кількостей пацієнтів, що надходили та виписувались з військових госпіталів в окремі дні тижня. Внаслідок цього можна констатувати чітку невипадкову залежність надходження та виписки пацієнтів від днів тижня, що є потенційно важливим моментом для моделювання.
Аналіз завантаженості 11 військового госпіталю та ГВКГ МО України пацієнтами протягом 7 років (див. рис. 3.) показав, що найменша кількість пацієнтів у госпіталях приходилась на святкові дні.
В той же час, спостерігались регулярні сезонні коливання завантаження та коливання з періодичністю один тиждень, які пояснюються зменшенням кількості хворих у госпіталях на вихідні. Це підтверджується аналізом середньої завантаженості по днях тижня протягом усього періоду спостереження (див. табл. 2). За допомогою w -критерію, який розраховувався на основі критерію Вілкоксона для незалежних вибірок, було встановлено, що існує достовірна на рівні значущості 0,001 різниця між завантаженням госпіталів у вихідні та робочі дні тижня, окрім п’ятниці.
Рис. 3. Загальна завантаженість ГВКГ МО України (верхній графік) та 11-го військового госпіталю МО України (нижній графік) пацієнтами з початку ведення баз даних обліку до жовтня 2007 р.
Дане явище пояснюється переважною госпіталізацією хворих на початку тижня (понеділок-вівторок) та вибуттям хворих з госпіталів у другій половині тижня (середа-четвер-п’ятниця) (див. табл. 3).
При більш детальному дослідженні було встановлено, що ця закономірність зберігається в основному для усіх контингентів пацієнтів госпіталів та усіх класів хвороб, окрім деяких виключень (військовослужбовці строкової служби та класи хвороб, де в структурі переважав цей контингент хворих).
В результаті така характерна картина обумовлює необхідність врахування щотижневих коливань надходження та виписки пацієнтів, які складають близько 8-10% ліжкової місткості лікувального закладу, що в масштабах медичної служби Збройних Сил України дорівнює ліжковій місткості декількох госпіталів. Внаслідок цього реальну потребу закладу в ліжках відображує саме завантаженість пацієнтами в робочі дні тижня і тому частковим завданням моделювання стає спроможність відтворити ці календарні щотижневі та, додатково, сезонні коливання.
Таблиця 2
Середня завантаженість госпіталів пацієнтами по днях тижня за період дослідження (n – обсяг вибірки, N ср. – середнє, s – середнє квадратичне відхилення)
| День тижня | ГВКГ МО України: | 11 військовий госпіталь МО України: | ||||
| n , дні | N ср. | s | n , дні | N ср. | s | |
| Понеділок | 403 | 888,06 | 137,16 | 350 | 265,41 | 65,53 |
| Вівторок | 403 | 901,34 | 134,97 | 350 | 277,15 | 67,18 |
| Середа | 404 | 910,34 | 134,50 | 350 | 276,76 | 66,27 |
| Четвер | 404 | 907,82 | 135,44 | 351 | 279,68 | 65,07 |
| П’ятниця [4] | 404 | 816,29 | 119,78 | 351 | 242,92 | 60,13 |
| Субота | 404 | 804,71 | 116,62 | 351 | 236,32 | 60,89 |
| Неділя | 403 | 812,63 | 117,42 | 350 | 235,20 | 61,88 |
| Усі дні | 2825 | 863,02 | 135,98 | 2453 | 259,06 | 66,51 |
| Робочі дні тижня (окрім п’ятниці) | 1614 | 901,90 | 135,67 | 1401 | 274,75 | 66,17 |
| День тижня | Кількість госпіталізованих: | Кількість виписаних: | ||||||
| 11 військовий госпіталь МО України | ГВКГ МО України | 11 військовий госпіталь МО України | ГВКГ МО України | |||||
| абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | % | |
| Понеділок | 17975 | 29,60 | 52990 | 27,49 | 6835 | 11,30 | 21520 | 11,24 |
| Вівторок | 15050 | 24,79 | 41497 | 21,53 | 10660 | 17,62 | 35762 | 18,68 |
| Середа | 9965 | 16,41 | 34436 | 17,87 | 10051 | 16,62 | 30525 | 15,95 |
| Четвер | 10899 | 17,95 | 28899 | 14,99 | 9980 | 16,50 | 29758 | 15,55 |
| П’ятниця | 5759 | 9,48 | 21846 | 11,33 | 19117 | 31,61 | 59406 | 31,04 |
| Субота | 696 | 1,15 | 7049 | 3,66 | 3034 | 5,02 | 11747 | 6,14 |
| Неділя | 378 | 0,62 | 6027 | 3,13 | 806 | 1,33 | 2679 | 1,40 |
| Усього[5] | 60722 | 100 | 192744 | 100 | 60483 | 100 | 191397 | 100 |
Модель завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами (Розділ 5 ). Системні дослідження дозволили визначити, що завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами є результатом динамічної взаємодії їх надходження, виписки та послідовного переміщення по місцях надання медичної допомоги та лікування.
Пересування пацієнтів у системі закладів охорони здоров’я (далі СМО – система медичного обслуговування) можна представити у вигляді графа, в якому вузли будуть відповідати місцям знаходження (обслуговування) їх, а “ребра” – пересуванню з одного місця до іншого. Топографія пересування кожного пацієнта буде залежати від особливостей поранення (захворювання або ураження), організаційних факторів тощо. Тому поранені, хворі хірургічного та терапевтичного профілю різного ступеня тяжкості, а також хворі тих чи інших класів, груп, підгруп і нозологічних форм захворювань розділяються на однорідні за медичними та евакуаційно-транспортними характеристиками групи (далі – категорії пацієнтів).
В результаті СМО може представлятися як мережа (рис. 4), вузлами (
) якої, в залежності від рівня деталізації, можуть бути групи відділень (кабінетів) закладів охорони здоров’я, підрозділи (відділення або кабінети) закладів або окремі лікарі (лікарсько-сестринські бригади), “ребрами” (
, 
) – потоки пацієнтів в дозволеному напрямку від вузла k до вузла n або навпаки: