Реферат: Нормативне забезпечення системи якості ВНЗ
н) післядипломною підготовкою;
о) проведенням практики і працевлаштуванням;
п) аналізом, моніторингом та вимірюванням
Засоби діагностики якості підготовки студентів ВНЗ **:
а) методики вхідного контролю рівня якості підготовки студента;
б) методики поточного і випускного контролю рівня якості підготовки
Можуть входити до складу настанови з якості
** Модель системи якості на основі 8 ключових процесів, з яких складається діяльність ВНЗ, представлена на рис 5.
*** Можуть входити як складові до стандартів ВНЗ
**** Наведено у [ 5 ]
***** Наведено у [ 6 ] . Визначення ключових процесів, з яких складається діяльність ВНЗ наведено на рис. 6.
Слід враховувати, що розроблення документації ВНЗ не самоціль, а є засобом для досягнення основних цілей існування ВНЗ.
Відповідно до положень ISO9000 кожна організація самостійно визначає обсяг необхідної документації. При цьому, виходячи з великого загального обсягу необхідної документації та визначених ВНЗ пріоритетів, доцільно зосередити увагу на більш детальному розробленні окремих документів, які сприятимуть досягненню відповідності вимогам законодавства, задовільненню потреб усіх заінтересованих сторін, забезпеченню високої якості підготовки випускників.
Для цього необхідно визначити, які саме документи представлятимуть інтерес для тих, хто їх буде використовувати у своїй роботі. До них можна віднести, в першу чергу, керівництво, персонал ВНЗ, представників органів державної і громадської акредитації, а також представників органів сертифікації систем якості. По суті, потрібно загальні вимоги до документації ВНЗ з боку її “споживачів” трансформувати у перелік конкретних документів ВНЗ, визначивши при цьому їх рейтинг, тобто важливість. Для вирішення цієї задачі можна застосувати технологію структурування функції якості (СФЯ) [7]. Метод СФЯ є експертним методом, що використовує табличну форму представлення даних у вигляді так званого «будинку якості».
Авторами було дослідження з метою визначення вимог до документації ВНЗ, з встановленням рейтингу кожної вимоги за десяти – бальною шкалою. Узагальнені результати наведено у табл.3.
Таблиця 3
| № з/п | Споживчі вимоги до документації | Рейтинг |
| 1. | Документація має сприяти досягненню основних цілей ВНЗ, зокрема, високого рівня якості підготовки випускника | 9 |
| 2. | Документація має бути зрозумілою і простою у застосуванні | 6 |
| 3. | Документація має бути мінімальною за обсягом | 3 |
| 4. | Документація допомагає у навчанні персоналу | 4 |
| 5. | Документація забезпечує прозорість усіх процесів діяльності ВНЗ | 3 |
| 6. | Документація сприяє покращенню фінансових показників діяльності | 8 |
| 7. | Документація спрощує процес акредитації і сертифікації | 7 |
Зрозуміло, що визначення рейтингів є процесом досить суб”єктивним і не завжди може точно відбивати важливість окремих вимог.
При цьому узагальнений перелік документів, які складають основу документації ВНЗ і відповідають вимогам акредитації і сертифікації системи якості наведено у таблиці 2.
Тобто, ми маємо ранжований перелік споживчих вимог, створений “споживачами” – персоналом ВНЗ і перелік документів, сформований на професійному рівні. Наступним кроком є встанвлення ступеню взаємозв”язку споживчих вимог і документів ВНЗ. Припустимо, що сильний зв”язок дорівнює 9 балам, середній –3, слабкий - 1 балу. Представимо це у вигляді таблиці-матриці (табл.4).
У верхній частині кожної клітинки матриці проставлено коефіцієнт зв”язку. У нижній частині клітинок розраховано відносну важливість кожного нормативного документа як добуток рейтингу споживчих вимог й числового показника зв”язку між споживчими вимогами і документом.
Далі підрахуємо результати по кожному стовпчику й отримаємо значення цілі. Документи з найбільшими значеннями цілі є пріоритетними у нормативному забезпеченні ВНЗ. В процесі їх розроблення саме їм необхідно приділити першочергову увагу, оскільки вони найважливіші для персоналу ВНЗ. У даному випадку ми бачимо, що це, зокрема, настанова з якості (234 бали), стратегія ВНЗ (228) та політика і цілі ВНЗ (218). Другу групу найбільш важливих документів склали: методики управління ВНЗ (198), звіт про самооцінювання (180) та методика управління фінансово-економічними показниками (152). До третьої групи увійшли засоби діагностики підготовки випускника (150), методика оцінювання якості ключових процесів (144) та методика управління автоматизованими базами даних (138). Четверту групу склали документи, що підтверджують ефективне управління ключовими процесами ВНЗ (112), стандарти ВНЗ (110), загальна методика оцінювання якості підготовки випускника ВНЗ (96) й місія ВНЗ (86).
Наступним кроком є урахування технічних обмежень, пов”язаних зі складністю розроблення того чи іншого документу. У рядку “технічна реалізація” проставлено відповідні експертні оцінки. Остаточну оцінку зі значеннями цілей наведено в останньому рядку таблиці 4. Як бачимо, складність технічної реалізації не вплинула на остаточний розподіл місць, наведених вище.
Ще одним етапом СФЯ є побудова так званого”даху”, в якому визначаються взаємозв”язки між нормативними документами. Хрестиком позначено сильний взаємозв"яз”к між документами. У подальшому визначені залежності мають бути враховані в процесі розроблення документів, які максимально повно враховуватимуть вимоги персоналу до нормативної документації ВНЗ.
Завершальним етапом СФЯ є проведення бенчмаркингу, тобто порівнянню з конкурентами, тобто з ВНЗ, які мають комплект власної нормативної документації. Як приклад для порівняння і аналізу взято документацію польського політехнічного інституту міста Ржешов. Будемо оцінювати умовного конкурента з точки зору його можливості повною мірою виконати споживчі вимоги до документації за допомогою експертного методу і п”ятибальної шкали.
Побудова матриці СФЯ (табл. 4), в результаті якої визначено пріоритетність нормативних документів ВНЗ, їх взаємозв”язок з точки зору керівництва і персоналу ВНЗ, які виступили в ролі споживачів, є першою фазою процесу розроблення документації ВНЗ. Це дало змогу “розгорнути” споживчі вимоги до документації у детальний перелік документів, визначивши їх важливість у діяльності ВНЗ.
Наступною фазою роботи має стати розроблення самих нормативних документів. При цьому метод СФЯ, аналогічно до наведеного вище, може бути застосований для розроблення вже конкретного документу, для визначення основних компонентів чи складових, з яких він має складатись, з урахуванням вимог до нього користувачів документу, а також загальних споживчих вимог до документації.
Вбачається доцільним процес розроблення документів системи якості побудувати відповідно до методики, викладеної у п.7.3 міжнародного стандарту ISO 9001:2000 Блок-схему представлено на рис. 7.
