Реферат: Облік грошових засобів крикетних та розрахункових операцій Загальні положення заповнення касо
Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.
Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів.
Рв = Пч/Кв ×100
Пч – чистий прибуток за вирахуванням сплати процентів за кредит
Кв – власний капітал.
Величина власного капіталу дорівнює сумі активів за мінусом всіх боргових зобов’язань.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.
Рентабельність реалізованої продукції:
Рп = Пр/Ср × 100
Пр – прибуток від реалізації за певний період;
Ср- повна собівартість реалізованої продукції.
Рівні модифікації показника рентабельності широко використовуються у економічному аналізі та прийнятті підприємницьких рішень.
11. Організація і нормування оборотних засобів. Склад і структура оборотних засобів, джерела їх утворення (власних і залучених).
Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову та вартісну форми. До складу оборотних фондів включають: виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів.
Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них відносять запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, МШП та ін.
Незавершене виробництво – предмети праці, обробка яких не завершена у тому або іншому виробничому підрозділі підприємства. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до ін. до напівфабрикатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що повністю оброблені у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої оброки в ін. підрозділах.
Видатки майбутніх періодів являють собою грошові витрати, що мають місце у даному періоді часу, але відшкодовуються за рахунок собівартості продукції у наступні періоди. До них відносяться витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної та економічних інформації, передплату періодичних видань тощо.
Визначення потреби підприємства у сировині та ін. видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрат. Ці норми розробляються самими підприємствами або ж на їх замовлення галузевими науково-дослідними організаціями.
Нормування витрат окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних його наукових принципів. Найважливішим з цих принципів мають бути: прогресивність, технологічна і економічна обґрунтованість, динамічність і забезпечення зниження норм.
Норма витрат його являє собою гранично допустиму величину витрати на виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини найвищого ґатунку. Для більшості матеріалів структура норми витрати:
Нв = Rr + Q + q
де Rr – корисна або чиста витрати матеріалу;
Q - технологічні відходи і витрати;
Q – інші орган-технічні відходи і втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання.
У практиці використовують 3 методи нормування витрати матеріальних ресурсів: аналітично-розрахунковий, дослідно-лабораторний, звітно-статистичний. Аналітично-розрахунковий метод базується на глибокому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні усіх елементів норми з використанням найновіших досягнень техніки і технології виробництва. Дослідно-лабораторний метод зводиться до визначення норм витрати шляхом проведення низки дослідів і досліджень; його використовують для нормування витрати допоміжних матеріалів та інструментів. суть звітно-статистичного методу нормування полягає у встановленні норм витрати виходячи із звітних даних про фактичне витрачення ресурсів за минулі роки та очікуваного деякого зниження норм у наступні роки. Його практичне застосування допустиме як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі нормування витрати малоцінних і рідко використовуваних матеріалів.
12. Порядок затвердження нормативів, оборотних засобів. Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних засобів.
Раціональне і економічне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємства має непересічне економічне значення. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної і питомої витрати їх окремих видів, дозволяє з однієї і тієї ж кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва. Для вимірювання ступеня ефективності використання оборотних фондів існує певна система техніко-економічних показників. При чому, ці показники є диференційованими у залежності від особливостей виробництва на тих чи інших підприємствах.
На підприємствах тих галузей, що переробляють первинну сировину, застосовують коефіцієнт виходу або добування готової продукції з вихідної сировини. На підприємствах окремих галузей народного господарства показником ефективності використання сировинних ресурсів є витрата сировини на одиницю готової продукції. На підприємствах обробної промисловості для цієї мети застосовують коефіцієнт використання матеріалів, який являє собою відношення чистої ваги виробу до норми фактичної витрати конструкційного матеріалу.
Більш ефективне використання оборотних фондів передбачає перш за все вирішення конкретних завдань по економії сировини, матеріалів, палива. Розрізняють джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія ресурсів, а шляхи економії – яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ті чи інші види матеріальних ресурсів. Найбільші за величиною резерви підвищення рівня ефективності використання найважливіших видів матеріальних ресурсів пов'язані з комплексною переробкою сировини.
Комплексна переробка сировини – це процес її промислової переробки, результатом якого є добування вихідної сировини усіх корисних компонентів та їх повне використання. Економічна доцільність комплексної переробки сировини обумовлена великою цінністю так званої попутної продукції. Саме помітна частка побіжних продуктів свідчить про економічну доцільність комплексної переробки вихідної сировини на підприємствах.
Вторинні матеріальні ресурси являють собою залишки сировини і матеріалів, відходи виробництва і споживання, які можуть бути повторно використані для виготовлення продукції. За ознакою утворення вони поділяються на 2 основні групи – відходи виробництва (залишки сировини, побічні та побіжні продукти переробки вихідної сировини; відходи споживання (відходи виробничого споживання і побутового споживання).
Проте масштаби використання вторинних матеріальних ресурсів на підприємствах відповідних галузей аж ніяк не можна визнати задовільними. Особливо це стосується відходів побутового споживання.
13. Операційні затрати підприємства. Ознайомлення з складом
та джерелами їх фінансування, розподіли кошторису затрат.
Операційні витрати – це витрати, що пов'язані з діяльністю по реалізації продукції та управлінням підприємством. Вони характеризують витрати, що були у звітному періоді і безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції. Операційні витрати поділяються на адміністративно-управлінські, витрати на збут та витрати пов'язані з науково-дослідницькими й дослідно-конструкторськими роботами.
Важливу роль при плануванні та обліку витрат діяльності підприємств відіграє класифікація витрат за елементами. П(с) БО 16 “Витрати” регламентує порядок групування витрат операційної діяльності за такими економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати. Для обліку витрат за елементами використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”. Суб’єкти малого підприємства можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням по дебету рахунку 23 “Виробництво” щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних витрат та в дебету рахунку 79 “Фінансові результати” в кінці року та щомісяця сум в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.